I. Загальні положення
1.1. Положення про порядок відчуження та списання майна, що є спільною комунальною власністю територіальних громад Бахмацького району (надалі - Положення) розроблене відповідно до Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду державного та комунального майна", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням законодавства про оцінку майна та інших законодавчих та нормативно-правових актів з питань управління та відчуження майна.
1.2. Положення визначає порядок відчуження та списання майна, що є спільною комунальною власністю територіальних громад Бахмацького району (надалі - майно), перебуває на бухгалтерському обліку та використовується:
- організаціями, установами, закладами, які фінансуються з районного бюджету на праві оперативного управління;
- комунальними підприємствами на праві господарського відання;
- районною радою на праві управління;
- районною державною адміністрацією та її структурними підрозділами на праві оперативного управління, а також майна, переданого в оренду.
1.3. Дія цього Положення не поширюється на відчуження:
- цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів;
- індивідуально визначеного нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та законсервованих об'єктів, що підлягають приватизації, відчуження яких регулюється положеннями Закону України «Про приватизацію державного майна», інших законів та нормативно-правових актів з приватизації майна;
- майна, на яке відповідно до нормативно-правових актів України встановлені обмеження (застава, податкова застава, накладення арешту, тощо);
- майна, порядок відчуження якого визначається окремими нормативно- правовими актами України ( примусове відчуження, відчуження військового майна та інше);
- майна що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі і відчуження якого здійснюється шляхом приватизації;
- майна, на яке відповідно до законодавства встановлена заборона на відчуження.
1.4. Дія цього Положення не поширюється на списання:
- цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів;
- майна, правовий режим якого встановлюється відповідними законами (житловий фонд, матеріальний резерв, об'єкти цивільної оборони тощо).
1.5. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:
- суб'єкт управління - орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить та якому підпорядковується підзвітний, підконтрольний суб'єкт господарювання;
- майно - матеріальні активи, які відповідно до нормативно-правових актів віднесені до основних фондів (засобів) та об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи);
- відчуження майна – передача права власності на майно, яке перебуває на балансах підприємств, організацій, установ, іншим юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені цим Положенням;
- аукціон - спосіб продажу майна, за яким його власником стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну;
- початкова ціна продажу - визначена шляхом проведення незалежної оцінки вартість, з якої розпочинається продаж майна;
- покупець - юридична або фізична особа, що стала переможцем аукціону;
- списання майна – процедура вилучення шляхом ліквідації (знищення) майна з активу у разі його відповідності критеріям, передбаченим цим Положенням;
- процедура списання майна – сукупність дій підприємств, організацій, установ та інших осіб, зазначених у цьому Положенні, спрямованих на списання майна відповідно до вимог цього Положення;
- оцінка майна – процес визначення його вартості на дату оцінки (на будь-яке число місяця), яка збігається з датою інвентаризації, за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Інші терміни, які використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, визначених відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.
II. Відчуження майна
2.1. З балансів підприємств, організацій, установ може бути відчужене майно, крім зазначеного в пункті 1.3 цього Положення.
2.2. Відчуження майна проводиться безпосередньо підприємствами, організаціями, установами після отримання на це відповідного дозволу.
Організаційні заходи щодо надання дозволу на відчуження майна проводяться відділом комунального майна виконавчого апарату районної ради (надалі – відділ комунального майна). Дозвіл на відчуження майна надається за таких умов:
- відчуження майна не обмежує провадження суб'єктом господарювання виробничої та іншої діяльності та/або відповідно до економічних, технічних (або інших) показників подальше використання майна є неможливе та/або економічно недоцільне;
- відчуження майна не впливає на цілісність майнового комплексу суб'єкта господарювання або його структурного підрозділу.
2.3. Для розгляду питання про надання дозволу на відчуження майна підприємство, організація, установа надає такі документи:
- звернення з техніко-економічним обґрунтуванням доцільності відчуження майна та напрямів використання коштів, відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження даним майном, визначення впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу і провадження виробничої та іншої діяльності;
- погодження відповідного галузевого заступника голови районної державної адміністрації (для заявників, що перебувають у сфері управління районної державної адміністрації);
- відомість про вартість майна, яке пропонується до відчуження, згідно з даними бухгалтерського обліку на дату оцінки (додаток 1);
- акт технічного стану майна, складений на дату оцінки та затверджений керівником підприємства, організації, установи (довільної форми);
- звіт про оцінку майна, яке пропонується до відчуження;
- висновок незалежної оцінки про вартість майна.
Строк подання документів, визначених пунктом 2.3, до районної ради не може перевищувати 2 місяці від дати оцінки. На вимогу районної ради заявник подає додатково інформацію та документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення.
2.4. Незалежна оцінка майна, яке пропонується до відчуження, проводиться суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, які мають сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Замовником оцінки майна, що пропонується для відчуження, є підприємство (організація, установа), яке є балансоутримувачем цього майна. При цьому, у разі відчуження будівель та споруд, крім вартості продажу майна покупець оплачує всі витрати, пов'язані з відчуженням (продажем) майна спільної комунальної власності територіальних громад району (послуги бюро інвентаризації, вартість робіт суб'єкта оціночної діяльності, винагорода біржі, проведення аукціону, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу, тощо), що передбачається в умовах продажу об'єкта та у відповідному договорі купівлі-продажу.
Звіт про оцінку майна оформлюється відповідно до вимог стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 та стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442.
Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пунктів 62-67 стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 суб'єктами оціночної діяльності, які мають на те відповідні повноваження та кваліфікаційні документи.
Висновок про вартість майна, за результатами рецензування, затверджується рішенням районної ради.
Затверджений висновок про вартість майна дійсний 12 місяців від дати його затвердження.
Початкова вартість майна визначається на підставі затвердженого висновку про вартість майна.
2.5. Після проведення оцінки майна забороняється здійснювати дії щодо об'єкта відчуження, які можуть призвести до зміни його вартості.
2.6. Відчуження майна (крім будівель, споруд та транспортних засобів) проводиться у такому порядку:
а) вартістю за одиницю у розмірі до 10000 гривень — письмовим дозволом заступника голови районної ради за рекомендаціями постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності;
б) вартістю за одиницю у розмірі понад 10000 гривень і більше – розпорядженням голови районної ради за рекомендаціями постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності;
Відчуження будівель, споруд та транспортних засобів (незалежно від вартості) проводиться на підставі рішення районної ради за рекомендаціями постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності.
Дозвіл щодо відчуження майна (крім нерухомого) може надаватися за письмовим дозволом заступника голови районної ради або розпорядженням голови районної ради.
Строк розгляду матеріалів щодо надання дозволу на відчуження майна не повинен перевищувати 30 робочих днів з наступного робочого дня після надходження до районної ради повного комплекту документів, визначених у пункті 2.3 цього Положення.
Строк дії дозволу щодо відчуження майна не перевищує 12 місяців від дати його надання.
2.7. Відчуження майна здійснюється
- шляхом продажу на аукціоні, з можливим використанням електронних торгівельних майданчиків;
- шляхом викупу.
Заявник (балансоутримувач) після отримання дозволу забезпечує укладення договору з юридичною особою, яка має відповідні дозволи на організацію та проведення електронних аукціонів на принципах відкритості та прозорості (державними підприємствами, Фондом державного майна України).
При цьому заявник надає відповідній юридичній особі документ, що підтверджує надання дозволу на відчуження цього майна.
Договір повинен передбачати строки проведення аукціону, початкову вартість продажу, розмір і порядок виплати винагороди, взаємні зобов'язання, умови розірвання договору та майнову відповідальність сторін, умови щодо публікації інформаційних повідомлень про відчуження, інші умови на розсуд сторін.
Інформація про майно, що підлягає продажу на аукціоні, публікується не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати проведення аукціону у місцевих (районних, у разі необхідності обласних) засобах масової інформації та на офіційному сайті районної ради і повинна містити такі відомості: назву майна, його місцезнаходження, відомості про майно, початкову вартість продажу, фіксовані умови продажу (зокрема відшкодування витрат, пов'язаних з продажем майна), кінцевий термін прийняття заяв про участь в аукціоні, час та місце ознайомлення з майном, час та місце проведення аукціону, адресу, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону.
Аукціон проводиться за наявності не менш як двох учасників.
Кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні – три робочих дні до початку його проведення.
2.8. Порядок проведення аукціону здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Під час аукціону ведеться протокол, який підписується організатором аукціону та переможцем. Протокол протягом трьох робочих днів після проведення аукціону надсилається підприємству (організації, установі), на балансі якого перебуває майно.
Протокол, затверджений та погоджений Бахмацькою районною радою, є підставою для укладення протягом 10 робочих днів договору купівлі-продажу між переможцем аукціону та підприємством (організацією, установою).
Погодження протоколу здійснюється шляхом засвідчення підписом голови районної ради (уповноваженої на це особи) та скріплення печаткою.
Договір включає: відомості про підприємство (організацію, установу) та переможця аукціону; назву та коротку характеристику об'єкта продажу; остаточну вартість продажу об'єкта; взаємні зобов'язання підприємства (організації, установи) та переможця аукціону; момент передачі об'єкта продажу переможцю аукціону (після сплати повної вартості придбаного майна); номери поточних рахунків; назви і адреси банківських установ; порядок розрахунків за придбане майно; інші умови на розсуд сторін.
Переможець аукціону зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору купівлі-продажу. Термін сплати може бути продовжено підприємством (організацією, установою), на балансі якого знаходиться майно, ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків від вартості продажу об'єкта.
У триденний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації, нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта голова районної ради (уповноважений представник органу приватизації) та новий власник підписують акт прийому-передачі приватизованого об'єкта.
2.9. Якщо майно не продано, підприємство (організація, установа), на балансі якого перебуває об'єкт продажу, може прийняти рішення про повторний його продаж.
У разі повторного проведення аукціону можлива зміна умов продажу, включаючи початкову вартість. У цьому випадку початкову вартість може бути зменшено не більш як на 30 відсотків.
Дозвіл на зменшення початкової вартості майна надається у такому порядку:
- затвердженою початковою вартістю майна у розмірі до 10000 гривень – розпорядження голови районної ради згідно з рекомендаціями постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності;
- затвердженою початковою вартістю майна у розмірі понад 10000 гривень - рішення районної ради згідно з рекомендаціями постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності.
Повторний аукціон проводиться за наявності не менш як одного учасника.
За наявності лише одного учасника при проведенні повторного аукціону об'єкт може бути продано безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу.
У повторному аукціоні не може брати участь переможець попереднього аукціону, якщо ним не виконані умови договору купівлі-продажу.
Дозвіл на зменшення початкової вартості будівель та споруд надається рішенням районної ради згідно з рекомендаціями постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності.
2.10. Кошти, отримані підприємствами, установами, закладами від відчуження майна (крім будівель і споруд), за вирахуванням плати за послуги та суми податків, залишаються у їх розпорядженні з правом подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових основних засобів.
За наявності у комунального підприємства, установи, закладу заборгованості з виплати заробітної плати – в першу чергу на цільове погашення такої заборгованості, а також на погашення заборгованості за податками і зборами (обов'язковими платежами) до бюджетів та державних цільових фондів, пов'язаних із заробітною платою, та інших.
Кошти, отримані підприємствами, установами, закладами від відчуження будівель і споруд, вносяться в дохід районного бюджету, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 2.10 цього Положення.
2.11. Підприємства, установи, заклади зобов'язані письмово повідомити районну раду про використання коштів, отриманих у результаті відчуження майна, протягом 30 днів (з моменту реалізації) шляхом подання звіту за встановленою формою (додаток 4).
2.13. Керівники підприємств, установ та закладів несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за дотримання порядку відчуження майна відповідно до цього Положення, за достовірність інформації, наданої районній раді, та за цільове використання коштів, отриманих від реалізації майна.
IV. Списання майна
4.1. Списання майна, що перебуває на балансах підприємств, установ, закладів здійснюється після отримання на це відповідного дозволу, крім випадків, передбачених цим Положенням.
Організаційні заходи щодо надання дозволу (погодження) на списання майна проводяться відділом комунального майна виконавчого апарату районної ради.
4.2. З балансів підприємств, установ, закладів може бути списане майно, що відповідає таким критеріям:
а) непридатне для подальшого використання, виявлене в результаті інвентаризації як нестача, морально застаріле, фізично зношене. Крім того підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням підприємства та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання;
б) пошкоджене внаслідок аварій чи стихійного лиха (за умови, що відновлення його є неможливим та/або економічно недоцільним);
в) яке не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане іншим підприємствам, організаціям, установам або щодо якого не можуть бути визначені інші способи управління.
При цьому списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків нестачі, спричиненої діями, що переслідуються в кримінальному або адміністративному порядку, коли списання здійснюється по факту виявлення збитків, завданих протиправними діями.
4.3. Знос майна, що за даними бухгалтерського обліку становить 100 відсотків вартості, та/або відповідність майна критеріям, що визначаються підпунктом «в» пункту 4.2 цього Положення, не може бути достатньою підставою для його списання.
4.4. Списання майна проводиться за первісною або за відновлюваною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки).
4.5. Списання повністю амортизованих основних засобів, інших необоротних матеріальних активівів з балансів комунальних підприємств, установ, закладів проводиться у такому порядку:
- вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 5000 гривень - за розпорядженням (наказом) керівника суб'єкта господарювання відповідно до вимог цього Положення;
- вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 5000 до 10000 гривень - за письмовим дозволом заступника голови районної ради згідно рекомендацій постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності.
- вартістю понад 10000 гривень – за розпорядженням голови районної ради згідно рекомендацій постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності.
Списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів (крім нерухомого майна), а також прискорена амортизація основних фондів підприємств, організацій, установ незалежно від вартості за одиницю (комплект) проводиться відповідно до пункту 4.5 цього Положення.
Списання з балансу підприємств, установ, закладів нерухомого майна до закінчення періоду нарахування зносу на нього проводиться на підставі рішення районної ради.
4.6. Для розгляду питання про надання дозволу на списання майна відповідний балансоутримувач надає до районної ради такі документи:
- звернення з техніко-економічним обгрунтуванням необхідності списання майна;
- погодження галузевого заступника голови районної державної адміністрації (для заявників, що перебувають у відповідній сфері управління);
- протокол засідання комісії, складений відповідно до вимог п. 4.9, з додатками;
- відомість про вартість майна, яке пропонується до списання, згідно з даними бухгалтерського обліку за встановленою формою (додаток 1) за винятком об'єктів незавершеного будівництва;
- відомість про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтвердних документів, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;
- інформація про об'єкти незавершеного будівництва у разі списання об'єктів незавершеного будівництва;
- пропозиції щодо внесення змін до договору оренди (переліку і вартості орендованого майна, орендної плати) та довідка щодо використання амортизаційних відрахувань (у разі списання майна, переданого в оренду);
- відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується до списання (разом з відповідними підтвердними документами).
Дозвіл на списання майна надається листом заступника голови районної ради або розпорядженням голови районнної ради, або рішенням районної ради. Строк розгляду матеріалів щодо надання дозволу на списання майна не повинен перевищувати 30 робочих днів з наступного робочого дня після надходження до районної ради повного пакета документів.
4.7. Для визначення непридатності майна і встановлення неможливості та/або неефективності проведення його відновлювального ремонту чи неможливості застосування інших шляхів його використання, а також для оформлення необхідної документації на списання майна наказом керівника відповідного балансоутримувача створюється комісія (або постійно діюча комісія), у складі:
- керівника або його заступника (голова комісії);
- начальника відповідного структурного підрозділу;
- головного бухгалтера або його заступника;
- осіб, на яких покладено відповідальність за збереження основних засобів;
- працівників інженерних, технічних, технологічних, будівельних та інших служб підприємства, які добре знають об'єкт основних засобів.
Для встановлення факту непридатності використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій (автомобілів, підйомників тощо), балансоутримувач залучає для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.
До складу комісії (постійно діючої комісії) можуть входити інші посадові особи.
У випадку списання нерухомого майна до складу комісії обов'язково включається спеціаліст відділу комунального майна виконавчого апарату районної ради та депутати постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності. У разі потреби до складу комісії можуть залучатися фахівці районної державної адміністрації, правоохоронних органів, представників відповідної інспекції (в випадку установлення непридатності майна, яке перебуває під наглядом державних інспекцій), депутатів районної ради та інших (за згодою).
4.8. При списанні майна комісія (постійно діюча комісія) відповідного балансоутримувача:
а) проводить інвентаризацію майна, яке пропонується до списання, та за її результатами складає акт за встановленою формою (додаток 2);
б) проводить огляд майна, що підлягає списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, плани поверхів, відомості дефектів тощо), а також дані бухгалтерського обліку;
в) установлює економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна та вносить відповідні пропозиції;
г) установлює конкретні причини списання майна: знищене (виявлене як нестача), фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення технічних (технологічних) умов експлуатації чи зберігання, аварія тощо;
д) установлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів об'єкта, який підлягає списанню, і забезпечує контроль за проведенням їх оцінки;
є) здійснює контроль за вилученням із списаного майна, придатних вузлів, деталей та матеріалів з кольорових та дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу і контролює здачу на відповідний склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;
ж) складає акти на списання майна за встановленими типовими формами з обліку та списання основних засобів. У тих випадках, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переобладнанням діючих об'єктів, комісія повинна перевірити відповідність призначеного до списання обладнання, обладнанню, передбаченому в плані розширення, реконструкції і технічного переобладнання діючих підприємств, цехів (виробництв), що затверджений організацією, установою вищого рівня, і зробити в акті на їх списання посилання на пункт та дату затвердження плану.
4.9. За результатами роботи комісія складає протокол засідання комісії, до якого додаються:
- акт інвентаризації майна, яке пропонується до списання;
- акт на списання майна;
- акт технічного стану майна довільної форми, затверджений керівником;
- інші документи (про аварії, стихійне лихо, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо, за наявності).
У протоколі засідання комісії зазначаються терміни проведення інвентаризації та огляду майна, пропозиції щодо шляхів використання майна, яке не підлягає списанню, заходи щодо відшкодування вартості майна, виявленого як нестача (знищеного, розукомплектованого).
Протокол підписується всіма членами комісії. Члени комісії, які мають зауваження до протоколу засідання комісії, надають письмові обґрунтування щодо цих зауважень чи незгоди з протоколом. В актах на списання вказуються дані, які характеризують об'єкт: рік виготовлення або будівництва, дата введення його в експлуатацію, первісна вартість (переоцінена), сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів та інше.
При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів та деталей автомобіля. В актах детально вказуються причини вибуття майна, стан основних частин, деталей та вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується економічна (технічна) недоцільність та/або неможливість їх відновлення. При списанні майна, яке вибуло внаслідок аварій, до акта про списання додається належним чином оформлена копія акта про аварію, де пояснюються причини, які призвели до аварії. Протокол засідання комісії, акт інвентаризації та акти на списання майна затверджуються керівником відповідного балансоутримувача.
4.10. Розбирання та демонтаж майна, яке пропонується до списання, проводиться тільки після отримання відповідного дозволу на списання цього майна.
4.11. Усі деталі, вузли й агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані від ліквідації майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів.
Непридатні для використання деталі та матеріали оприбутковуються як вторинна сировина.
4.12.Оцінка придатних деталей, вузлів, агрегатів, матеріалів, сировини, отриманих унаслідок списання об'єктів, здійснюється комісією (створеною згідно з вимогами п. 30 цього Положення) для визначення їх справедливої вартості. Справедлива вартість визначається з урахуванням первісної вартості матеріальних цінностей та фізичного і морального зношення.
При необхідності оцінка зазначених матеріальних цінностей може здійснюватись відповідно до нормативно-правових актів з оцінки майна.
4.13. Вилучені після демонтажу об'єктів списання деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Забороняється знищувати, викидати, здавати в лом з кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення й одночасного оприбуткування корисних деталей. Безоплатна передача, списання і реалізація техніки, апаратури та інших основних засобів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, забороняються.
4.14. Збитки від ліквідації неповністю амортизованих основних засобів відносяться на результати господарської діяльності підприємств, організацій, установ, за винятком випадків, коли інше передбачено чинним законодавством.
4.15. Кошти, отримані балансоутримувачами від реалізації списаних матеріальних цінностей, за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у тому числі відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння, у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні балансоутримувачів, витрачаються на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, на ремонт, модернізацію чи придбання нових основних засобів.
4.16. Посадові особи, які порушили порядок зберігання матеріальних цінностей або безгосподарно ставились до них (знищення, виявлення як нестача та ін.), несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Визначення та відшкодування сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 „Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" та інших актів законодавства, чинних на момент здійснення процедури списання майна. Відшкодування збитків здійснюється у встановленому законодавством порядку.
4.17. Щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним періодом балансоутримувачі подають до районної ради звіт про рух основних засобів за встановленою формою (додаток 3), підписаний комісією та затверджений відповідно керівником.
4.18. Керівники підприємств, організацій, установ та члени комісій є відповідальними згідно з чинним законодавством за достовірність інформації, наданої районній раді, та за дотримання порядку списання.
