Як обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,

для фізичних осіб

     Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

     а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

     б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

     в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

     Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

     а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

     б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

     в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
     г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

     Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

     Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

     Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

     Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

     Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Акцизний податок: Що змінилося?

З 23.05.2020 року в частині акцизного податку набули чинності норми Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон), згідно яких:

1. Приведено у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» визначення поняття платника акцизного податку з електричної енергії, а саме платниками визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії;

оптового постачальника електричної енергії виключено з переліку платників акцизного податку;

передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

2. Законом передбачено, що вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. До операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування віднесено безоплатна передача у володіння і користування силовим структурам підакцизних товарів, транспортних засобів, конфіскованих або які на інших законних підставах перейшли у власність держави. У разі подальшої реалізації таких товарів на митній території України, акцизний податок сплачується не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент їх безоплатної передачі.

4. Розширено перелік підакцизного пального, а саме підпункт 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу доповнено новими позиціями:

палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTMD 86), крім палива пічного побутового за кодами згідно з УКТ ЗЕД "2710 19 62 00 - 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00;

тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90.

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального з зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з пального, зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі СЕА РПСЕ), а також отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.

При здійсненні реалізації пального, у тому числі для власного споживання чи промислової переробки, з якого не сплачено акцизний податок (обсяги, які фактично були наявні у платника станом на 23.05.2020), платники зобов’язані збільшити обсяги такого пального в СЕА РПСЕ шляхом реєстрації заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці.

Крім того, окремі норми Закону в частині оподаткування акцизним податком тютюнових виробів набирають чинності з 01.01.2021 року, зокрема:

Законом вводяться нові поняття електронна сигарета та рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

перелік підакцизних товарів доповнено новою позицією - рідини, що використовуються в електронних сигаретах, на які встановлена ставка акцизного податку в євро за 1 літр;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах, маркуються марками акцизного податку, які повинні мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки;

вводяться нові види марок (РІ - «рідина імпортна», PB - «рідина вітчизняна»), на які передбачено облік та звітування виробниками та імпортерами;

встановлено окрему ставку акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням в гривнах за 1000 штук;

встановлено окрему специфічну ставку акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну, в гривнах за 1000 штук, але не менше спеціфічної ставки за 1 кг та адвалорну на цей вид тютюнових виробів у розмірі 12 відсотків;

на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили передбачено додатково наносити кількість штук у пачці (упаковці);

новими позиціями доповнено перелік продукції, яка вважається немаркованою, а саме: сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року;

марки акцизного податку, надруковані до 1 січня 2021 року, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 1 липня 2021 року, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;

Законом у новій редакції встановлені тимчасові, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, графіки підвищення ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Сектор комунікацій Головного управління ДПС у Чернігівській області