На Чернігівщині надходження податку на доходи фізичних осіб зросли до 1,6 млрд гривень
Податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів. У структурі надходжень він займає позицію лідера – 63,7 відсотка від загальної суми інших податків і зборів. Тому надходження саме цього податку є показовим для розвитку регіону в цілому, зазначили у податковій службі Чернігівщини.
За січень-квітень поточного року платники Чернігівщини сплатили до зведеного бюджету 1,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Із загальної суми надходжень податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів надійшло 1,2 млрд грн, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 10,7 відс більше. Місцеві бюджети області додатково отримали 117,3 млн гривень.
До державного бюджету перераховано 418,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 40,5 млн грн перевищує надходження аналогічного періоду минулого року.
В структурі надходжень даного податку найбільшу питому вагу (79 відс) займають надходження податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, а решта – надходження податку від оподаткування інших доходів фізичних осіб (від надання майна в лізинг, оренду, від продажу (обміну) майна, від отримання дивідендів, тощо).
Середня місячна заробітна плата по Чернігівській області в березні 2020 року склала - 8730 гривень.
Згідно останніх звітних даних (за березень 2020 року) 5095 суб’єктів господарювання нараховували штатним працівникам середню заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня (4723 грн.).
Головне управління ДПС у Чернігівській області звертає увагу всіх роботодавців, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Враховуючи зазначене вище, Головне управління ДПС у Чернігівській області закликає всіх роботодавців дотримуватись вимог трудового та податкового законодавства.
Надавати фінансову допомогу шахраям НЕ ПОТРІБНО!
Вкотре цієї весни телефонні шахраї, які діють під виглядом податківців, активізуються у різних районах Чернігівщини.
Цього тижня дзвінки з номерів 0662740533 та 0667238805 надходили на телефони фізичних осіб – підприємців міста Бахмач. Невідомі особи здійснюють дзвінки нібито від імені начальника Бахмацької ДПІ Прилуцького управління Головного управління ДПС у Чернігівській області та вимагають перерахувати кошти на картковий рахунок № 5168 7554 5020 6301 відкритий на ім’я Плужник А.В.
Шахраї пояснюють, що гроші потрібні для залагодження проблем зі сплатою податків чи штрафів. Поспішність пояснюють тим, що нібито до них їдуть перевіряючи та обіцяють посприяти у тому, щоб підприємство не перевіряли і виключили зі «списку для перевірок». У випадку відмови – погрожують податковим тиском.
Головне управління ДПС у Чернігівській області застерігає платників податків від подібних провокацій. У разі надходження дзвінків з будь-якими незаконними пропозиціями або вимогами необхідно відразу повідомити працівників підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції за номерами: (0462) 652-315, 652-392, 668-522 та в жодному разі не перераховувати коштів.
Про зміни у застосуванні РРО
Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129).
Зазначеними законами, зокрема, запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО):
1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).
Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.
Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.
3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.
Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб – підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).
4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється.
5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.
Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами №№ 128 та 129 відтерміновується:
з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;
з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;
з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.
Які податки найбільше наповнюють місцеві бюджети Чернігівщини
До місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області у січні-квітні 2020 року надійшло понад 1,9 млрд грн від сплати податків і зборів. Приріст до відповідного періоду минулого року 7,9 відс. (+139,7 млн гривень).
Найбільшу частку у загальній сумі сплачених податків (63,7 відс.) займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло більше 1,2 млрд грн, з них до обласного бюджету спрямовано 242,8 млн грн, решту – до бюджетів об’єднаних територіальних громад та районів.
Податку на майно (за земельні ділянки, житлову та нежитлову нерухомість, а також автомобілі преміум-класу) забезпечено ще 258,9 млн грн (13,6 відс. доходів бюджетів територіальних громад). Єдиного податку на підприємницьку діяльність надійшло 289,6 млн гривень (15,2 відс. загальної суми).
Частина решти податків і зборів становить 7,5 відс. обсягу надходжень: податку на прибуток сплачено 19 млн грн, рентної плати за користування природними ресурсами – 54,7 млн грн, акцизного податку від реалізації підакцизної продукції та пального – 56,1 млн грн, плати за ліцензії на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів – 5 млн грн, екологічного податку – 6,1 млн гривень.
Четверту частину надходжень до місцевих бюджетів області від сплати податків забезпечили установи сфери державного управління, освіти та охорони здоров’я (25,8 відс. загальної суми або 492,1 млн грн). Також у значних розмірах сплачено податки представниками галузі сільського господарства (19,5 відс. або 372 млн грн), промисловості (14,7 відс. або 279,5 млн грн).
Від суб’єктів господарювання, що працюють у сфері торгівлі та громадського харчування, надійшло 149,3 млн грн (7,8 відс. доходів місцевих бюджетів), транспорту – 106,3 млн грн (5,6 відс.), галузі лісового господарства – 58 млн грн (3,0 відс.), будівництва – 30 млн грн (1,6 відсотка).
