12 лютого заступник голови районної ради Анатолій Бондар взяв участь у заходах приурочених 110-й річниці від дня народження Миколи Гнатовича Яременка.
Працівники Бахмацького історико-краєзнавчого музею ознайомили присутніх із життєвим шляхом краєзнавця та обговорили питання щодо присвоєння Бахмацькому музею імені Миколи Яременка.
Довідково: серед дослідників історії нашого краю вагоме місце займає постать М.Г. Яременка – талановитого краєзнавця, освіченої й обдарованої людини.
Народився Микола Гнатович 9 березня 1909 р. в місті Мінськ в родині художника Гната Гавриловича Яременка та вчительки Олени Василівни.
Полюбляв майбутній дослідник спомини матері про дідуся Василя Левицького священика церкви Різдва Богородиці в Курені. Впиваючись в кожне її слово, слухав довгими зимовими вечорами розповіді про оповиту героїкою і легендами Бахмаччину.
З 1943 р. проживав в с. Бахмачі та очолював колгосп в с. Велика Загорівка. Після закінчення Другої світової війни продовжив працювати на освітянській ниві навчав дітей математиці та історії, спочатку в с. Тиниці, а потім в с. Бахмачі, а ще займався науководослідницькою діяльністю.
Саме зусиллями Миколи Гнатовича, 4 серпня 1960 р., після довгої організаційної роботи, коли доводилося йти на великі поступки тодішній владі, в селі Бахмачі відкрився музей – його виплекане омріяне дітище. Це була подія величезного значення. В окремому приміщенні на 4 кімнати середньої школи № 2 компонувалась науково обґрунтована періодизація Бахмаччини.
Сотні небайдужих бахмачан віддали знайдені артефакти в фонди музею. Микола Гнатович особисто передав роботи батька, випускника Петербурзької Академії мистецтв, художника Г.Г. Яременка (18741915), 20 творів, написаних олійними фарбами і 40 акварельних малюнків. Засновник зібрав багату музейну колекцію, яка і сьогодні не втратила свого значення і складає основу нинішнього районного історичного музею.
Яременко керував музеєм на громадських засадах, а ще виконував обов'язки доглядача, наукового співробітника.
У 1967 р., завдяки невтомній праці палкого патріота, музей отримав звання «народний».
Микола Гнатович щиро і віддано беріг історичне минуле.
Творчість історика різноманітна і багатопланова. Його спадщина становить близько 300 статей, значний рукописний фонд.
Життя видатного дослідника старовини перервалося на 75 році життя. Багатьом цікавим задумам не вдалося здійснитися.
У І пол. 1984 року музей із с. Бахмача перевезений до міста, де продовжилась справа вивчення історії рідного краю, започаткована славетним земляком.
