Сьогодні у всьому світі відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Цей день встановлено у 1991 році згідно з рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй.
11 квітня 1945 року американські війська увійшли до Бухенвальду — найбільшого концтабору нацистів. Однак, визволяти в'язнів уже не було потреби. Полонені, дізнавшись напередодні, що війська союзників зовсім поруч, влаштували збройне повстання, завдяки якому гітлерівцям не вдалося приховати сліди злочинів проти людства. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів — Дахау, Освенціма, Майданека тощо.
Загалом на території Німеччини та окупованих нею держав діяло більше 14 тисяч таких фабрик смерті. За роки Другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів людей різних національностей. Безневинно загинули одинадцять мільйонів чоловіків, жінок і дітей. В'язнями таборів також були сотні тисяч українців.
Минуло 73 роки – здається, це було так давно. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття нацистських катівень. Біографії цих людей — це справжні уроки мужності для молодого покоління.
Як згадує очевидець тих подій, голова обласного відділення Української спілки в'язнів-жертв нацизму Ніна Зубок:
— Тяжкі випробування випали на долю дітей і підлітків, які опинилися у фашистській неволі в роки Другої світової війни. Їх життя нічого не коштувало. Десятки тисяч з них були замучені, пройшли донорство і рабську працю. Масово гинули від холоду, голоду. Один із десяти в'язнів залишився в живих.
— Нас все менше і менше з роками, — каже Ніна Зубок. — І ми маємо доносити до молоді правду про трагедію Другої світової війни та пам'ятати, що таке фашизм, особливо в наш неспокійний час.
У цей день людство вшановує пам'ять мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто, місцях примусового утримування, та висловлює повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.
