Для підприємців на загальній системі оподаткування розширено перелік витрат
З 1 січня 2017 року до сукупного оподатковуваного доходу бізнесменів не включаються суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Таке нововведення стосується підприємців, які здійснюють відповідну діяльність, та сприятиме більш справедливому підходу до визначення оподатковуваних доходів у підприємця.
Окрім того, до переліку витрат зазначених суб'єктів господарювання включаються суми ЄСВ, суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності (за винятком ПДВ для фізособи-підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб із доходу від господарської діяльності, плати за землю та податку на майно). До витратної частини можна також додавати платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з його господарською діяльністю.
Нововведеннями 2017 року стало право за власним бажанням нараховувати та включати до складу витрат амортизацію ОЗ та нематеріальних активів за умови ведення окремого обліку таких амортизаційних витрат.
Як виняток не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, а також витрати на ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості). При цьому підприємці не мають право амортизувати ОЗ подвійного призначення, а саме земельні ділянки, житлову нерухомість і легкові та вантажні автомобілі.
Фізичні особи, звільнені від сплати земельного податку
Прилуцька ОДПІ повідомляє, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, відповідно до пункту 281.1 статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, визначених підпунктом 281.2 статті 281 ПКУ.
Збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ
Прилуцька ОДПІ повідомляє, у зв'язку з підвищенням з 1 травня 2017 року розміру прожиткового мінімуму (1684 грн. - для працездатних осіб), зросла максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок, яка становить 42 100 грн. (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений в місяці нарахування доходу). Відповідно збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 1 травня ц.р. він становить 9262 грн. (42 100 грн. х 22%) або 3540,61 грн. (42 100 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.
Без змін залишився розмір мінімального страхового внеску (704грн.) для платників єдиного податку 2 і 3 груп, самозайнятих осіб, ФОП на загальній системі оподаткування та 352 грн. для платників єдиного податку 1 групи.
Податкові декларації платника єдиного податку приведено у відповідність до норм Податкового кодексу
Наказом МФУ від 17.03.2017р. № 369 "Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року N 578" податкову декларацію платників єдиного податку приведено у відповідність до вимог Податкового кодексу.
Так, у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця у розділі IV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи» виправлено ставку єдиного податку з 2% та 4% на 3% та 5% відповідно.
Рядки 10 та 11 розділу V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» також виправлено.
У податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) відповідні зміни внесено в розділи ІІ та ІІІ (ставку єдиного податку змінено з 2% та 4% на 3% та 5% відповідно).
У Податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи передбачено зміну до виноски 8.
Рядки 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 заповнюються одним рядком щодо всіх земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. За потреби (у разі наявності земельних ділянок за одним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ з різною нормативною грошовою оцінкою) кількість рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 та 2 може бути збільшено.
Також у назвах граф 4, 6 додатка літери "(мм.рррр)" замінити літерами "(дд.мм.рррр)".
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в газеті «Офіційний вісник України» №36 від 05.05.2017р.).
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій ДФС працює
Прилуцька ОДПІ повідомляє, що на виконання статті 52 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у редакції, що діє з 01.04.2017, Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) створено та функціонує Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (далі – Єдиний реєстр консультацій).
В Єдиному реєстрі консультацій платник податків має можливість здійснити пошук індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК) за наступними реквізитами:
- реєстраційний номер ІПК;
- дата реєстрації ІПК;
- ключові слова (наприклад, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість тощо);
- орган, що надав консультацію;
- статус документу (діючі ІПК, анульовані ІПК).
Також надана можливість роздрукувати результат пошуку та необхідну ІПК.
Зайти до Єдиного реєстру консультацій можливо з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (http://sfs.gov.ua) за допомогою розділів:
- «Електронний кабінет платника» – «Інформація з реєстрів» – «Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій»;
- «Реєстр індивідуальних податкових консультацій».
Відвідувачі Центрів обслуговування платників, що звертались з метою подання звітності, отримання адміністративних, інформаційних послуг та за консультаціями, дали позитивну оцінку роботі Центрів, а також підтвердили оперативність реагування податківців на зауваження та пропозиції.
Загалом, з початку року відвідувачі залишили 41984 позитивні відповіді на поставлені запитання. Скаржитись на неправомірні дії працівників ЦОП та якість наданих ними послуг платникам, які були опитані впродовж січня - квітня, не доводилось.
Респонденти задоволені електронними сервісами, наявністю зручних засобів для комунікації та графіком роботи Центрів. Обслуговування у ЦОП платники визнали оперативним та якісним.
Завдяки впровадженню Електронного реєстру відшкодування ПДВ, процес повернення платникам бюджетних коштів здійснюється прозоро та автоматично
У Головному управлінні ДФС у Чернігівській області повідомили, що у квітні почав працювати Реєстр заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі повідомлень Державної фіскальної служби та Казначейства. Дані Реєстру оприлюднюються на офіційному веб сайті Міністерства фінансів України.
Завдяки цьому суб'єкти господарювання в режимі он-лайн можуть відслідкувати всю процедуру відшкодування – від подачі заявки до зарахування коштів на рахунок.
Так, першими відомостями у Реєстрі були суми ПДВ по декларації за лютий 2017 року. Платниками Чернігівщини до повернення на рахунки було заявлено 137,3 млн. грн. податку на додану вартість. Усі суми суб'єкти господарювання отримали у квітні в рамках законодавчих процедур за результатами камеральних перевірок поданої звітності.
Таким чином зроблено іще один важливий крок до виключення впливу людського фактору на процеси адміністрування податків.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за № 116/29984 (далі - Наказ № 1117) (набрав чинності з 21 лютого 2017 року) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі-Декларація), а саме: викладено у новій редакції Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.
Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов'язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 року подається за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом № 1177.
Як правильно заповнювати реквізити розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води роз'яснюють фахівці фіскальної служби
Зокрема йдеться про позначення коду водного об'єкта при заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води (далі - Розрахунок) додатка 5 до Податкової декларації з рентної плати.
У Головному управлінні ДФС в області пояснили, що розрахунок заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва (далі - платник).
Заповнення рядка 6 Розрахунку платниками здійснюється із застосуванням Кодифікації водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води згідно з розділом IX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) відповідно до додатка 16 до Декларації.
При цьому при декларуванні податкових зобов'язань з Рентної плати для кожного типу водного об'єкта, зазначеного у рядку 6 Розрахунку, відповідно до додатка 16 до Декларації складається окремий Розрахунок.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води з водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення, у рядку 6 Розрахунку зазначають код:
«1.1.1»- для поверхневих водних об'єктів;
«1.1.3»- для підземних водних об'єктів.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води з водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів місцевого значення, у рядку 6 Розрахунку зазначають код:
« 1.2.1 » - для поверхневих водних об'єктів;
«1.2.3» - для підземних водних об'єктів.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води зі змішаних джерел водопостачання, які формуюються (наповнюються) як з поверхневих, так і 'підземних водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення (далі - змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п. 255.10 ст. 255 Кодексу, складають стільки Розрахунків до Декларації, скільки водних об'єктів входять до складу таких змішаних джерел із зазначенням у рядку 6 кодів:
«1.1.2» - у частині обсягів води, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, величина якої визначається у технічній документації первинного водокористувача;
«1.1.4» - у частині обсягів води, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, величина якої визначається у технічній документації первинного водокористувача.
Для аналогічного випадку у разі використання платниками води зі змішаних джерел водопостачання, які формуюються (наповнюються) як з поверхневих, так і підземних водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів місцевого значення у рядку 6 Розрахунку зазначаються коди «1.2.2» та «1.2.4» відповідно.
Платники, які використовують воду загальнодержавного значення, яка входить до складу напоїв, у рядку 6 Розрахунку зазначають код водного об'єкта:
«2.1.1» - у разі використання води виключно з поверхневих водних об'єктів;
«2.1.3» - у разі використання води виключно з підземних водних об'єктів;
«2.1.2» - у разі використання води з поверхневих водних об'єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання;
«2.1.4» - у разі використання води з підземних водних об'єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання.
Для аналогічного випадку у разі використання водокористувачами води, яка входить до складу напоїв, з водних об'єктів місцевого значення застосовуються коди водних об'єктів «2.2.1», «2.2.3», «2.2.2» та «2.2.4» відповідно.
Наприклад, Комунальне підприємство «Харківводоканал» повідомило, що водні ресурси, з яких формуються змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення для цілей центрального водопостачання, визначаються у такому відсотковому співвідношенні:
підземні води - 1,58 відс.,
басейн річки Сіверський Донець - 76,48 відс.,
басейн річки Дніпро (канал Дніпро-Донбас) - 21,94 відсотка.
Таким чином, платник Рентної плати, який використовує воду з центрального водопостачання, за звітний (податковий) період подає Декларацію та три Розрахунки до неї, у яких у рядку 6 Розрахунку зазначає коди:
підземні води -«1.1.4»,
басейн річки Сіверський Донець — «1.1.2»,
басейн річки Дніпро (канал Дніпро-Донбас) -«1.1.2».
При цьому об'єкт оподаткування Рентної плати за кожним типом водного об'єкта обчислюється із урахуванням відсоткового співвідношення та відповідної ставки Рентної плати, визначеної відповідно до п. 255.5 ст. 255 Кодексу.
Про застосування коефіцієнта рентабельності
На офіційному веб-сайті ДФС розміщено лист Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для застосування під час обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати у 2017 році, розмір якого становить:
для нафтогазодобувних підприємств - 0,87,
для всіх інших гірничих підприємств - 0,22.
З огляду на викладене, застосування коефіцієнта рентабельності при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати гірничими підприємствами, наприклад, у випадку видобування підземних вод здійснюється таким чином:
- у разі, якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду - платник Рентної плативідповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та має протокол затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища), державна експертиза яких виконана у порядку, визначеному Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі - Положення) після 2012 року, застосовує коефіцієнт рентабельності, який визначено у такому протоколі затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища);
- у разі, якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду та має протокол затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища) державна експертиза яких у порядку визначеному Положенням виконана до 2012 року, застосовує коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, який відповідає величині 3 (трьох) облікових ставок Національного банку України, що діяли у податковому (звітному) періоді;
- у разі якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду з метою геологічного вивчення, у тому числі на етапі дослідно-промислової розробки, та не має протоколу затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища), оскільки геологічне вивчення такого родовища або частини родовища ще не завершено у встановлений спеціальним дозволом на користування надрами термін виконання державної експертизи, або якщо підприємство добуває підземну воду на підставі дозволу на спеціальне водокористування із вилученням води з підземного водного об'єкта - платник Рентної плати відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Кодексу та погодження Державної служби геології та надр України до зазначеного дозволу на спеціальне водокористування не містить вимог щодо обов'язкового геологічного вивчення такого родовища або частини родовища із оцінкою та захистом запасів корисних копалин такого родовища або частини родовища шляхом виконання державної експертизи у порядку визначеному Положенням, обчислює податкові зобов'язання з Рентної плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого Державною комісією України по запасах корисних копалин для відповідного податкового року, опублікованого органами ДФС на офіційному веб-сайті.
Про зміни у податковому законодавстві, спрямовані на спрощення процедури реєстрації платником ПДВ, розповіли фахівці Головного управління ДФС у Чернігівській області.
19 березня 2017 року набрав чинності оновлений Порядок обліку платників податків і зборів та оновлене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення), зміни до яких внесено наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2016 № 1125.
Зокрема, внесено зміни до Положення: у разі добровільної реєстрації платником ПДВ або у разі перереєстрації платником ПДВ особа подає лише перший аркуш заяви, два аркуші заяви подаються лише при обов'язковій реєстрації, а також при реєстрації платниками ПДВ інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, учасників договору про спільну діяльність, управителів майна.
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, у випадку якщо обсяги оподатковуваних операцій є меншими від суми (1 млн. грн.) встановленої ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
У заяві можна зазначити бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.
Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. (п. 183.6 ст. 183 ПКУ)
Крім того, ПКУ визначено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, зокрема, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, які підлягають оподаткуванню, нарахована такій особі протягом останніх 12-ти місяців, перевищує 1 млн. гривень.
Форма заяви про реєстрацію платників ПДВ, порядок її подання, а також порядок реєстрації платником ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».
Заява подається особисто фізичною особою або безпосередньо керівником чи представником юридичної особи – платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи (п.183.7 ст.183 ПК). Тобто має бути паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а для керівника юридичної особи (наказ на призначення) для представника (довіреність).
Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів:
• у паперовому вигляді особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
• в електронній формі засобами електронного зв'язку (із використанням Єдиного вікна подання електронної звітності або через Електронний кабінет платника);
• під час реєстрації бізнесу як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Строк реєстрації платником ПДВ складає 3 робочі дні. У разі відсутності підстав для відмови контролюючий орган протягом 3 робочих днів після надходження заяви реєструє особу платником ПДВ. Документальним підтвердженням реєстрації платника ПДВ є витяг, який видається у разі потреби на підставі відповідного письмового запиту від даної особи.
Звертаємо увагу, що контролюючий орган може відмовити у реєстрації особи як платника ПДВ (п. 183.8 ст. 183 ПКУ), якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа:
• або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1, п. 182.1 та п. 183.7 ПКУ,
• або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 ПКУ,
• якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п. 183.1, 183.3 - 183.7 ПКУ.
Якщо у заяві не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дні, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Нагадуємо про можливість подати нову заяву з бажаною датою реєстрації, що була вказана у попередній неприйнятій заяві, якщо особою, яка добровільно реєструється платником ПДВ, ліквідовано недоліки та така нова заява подана не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписки податкових накладних.
Враховуючи вищезазначене, ГУ ДФС у Чернігівській області звертає увагу платників податків, що правильне заповнення заяви 1-ПДВ, з дотриманням вимог та строків діючого законодавства, є запорукою своєчасної реєстрації платником ПДВ, безперешкодної реєстрації податкових накладних, своєчасного подання податкових звітів з ПДВ, а відповідно і успішного ведення бізнесу та партнерських відносин з контролюючими органами.
Про надання органами ДФС області комплексу адміністративних, консультативних та інформаційних послуг
За січень – квітень 2017 року до органів ДФС Чернігівської області надійшло понад 332 тис. звернень від платників з метою отримання адміністративних, консультативних та інформаційних послуг.
Із загальної кількості адміністративних послуг – 66 відсотків (217тис.) надано через Центри обслуговування платників. За даними відділу обслуговування платників податків, найбільш популярною була послуга видачі картки платника податків. Нею скористалися майже 14 тис. осіб. На другому місці послуга надання витягу з реєстру платників єдиного податку – надано майже 4 тис. послуг.
Також, значну кількість було надано наступних послуг: реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 3,2 тис., Реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 2,1 тис., реєстрація платника єдиного податку – 1,8 тис., видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 0,9 тис., видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 0,7 тисяч.
Обсяги надходжень митних платежів до держбюджету у квітні склали близько 452 млн. гривень. У Чернігівській митниці ДФС повідомили, що очікувані показники за місяць перевиконано на 15 відсотків (59,2 млн. грн.).
Загалом імпортні операції протягом квітня здійснювали понад 190 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, майже половина яких - 95 - з інших регіонів.
Найбільше платежів було сплачено при митному оформленні мінеральних добрив, тютюнової сировини, тютюну промислового виробництва, пневматичних гумових шин, тракторів, кам'яного вугілля, паперу та картону некрейдованого, пива солодового, тощо.
Заходи з контролю за митною вартістю, класифікацією товарів та визначенням країни походження забезпечили додаткові надходження бюджету у сумі близько 9 млн. гривень.
Обсяг зовнішньоторговельних операцій, митне оформлення яких здійснювалось Чернігівською митницею ДФС, за 4 місяці склав 11,8 млрд. гривень
Протягом січня-квітня обсяг зовнішньоторговельних операцій, митне оформлення яких здійснювалось Чернігівською митницею ДФС, склав (за фактурною вартістю товарів) 11,8 млрд. гривень. З них 2,9 млрд. грн. становить експорт товарів та 8,8 млрд. грн. – імпорт. Це за вартісними показниками на 24 відс. та за ваговими - на 29 відс. більше ніж за відповідний період минулого року.
У митниці повідомили, що за 4 місяці оформлено понад 20 тисяч митних декларацій. Це на 18 відсотків більше ніж в аналогічному періоді минулого року. При цьому, в режимі експорту оформлено 5 267 декларацій (на 12 відс. більше ніж у 2016), у режимі імпорту – 9 578 (на 34 відс. більше ніж у 2016).
Найбільшу питому вагу у товарообігу оподаткованого імпорту у зоні діяльності Чернігівської митниці мають міндобрива, трактори, тютюн, насіння кукурудзи, фільтропалички для виробництва сигарет, ацетатний джгут для виробництва ацетатних фільтрів.
Основу експорту складають шпалери, частини системи насування, яка призначена для переміщення конструкцій арки з зони будівництва в зону розташування Нового Безпечного Конфайнмента (НБК) на об'єкті «Укриття», заготовки верхньої частини взуття, сигарети з фільтром із тютюну, молоко згущене з цукром, кукурудза, лісоматеріали, частини меблів (металеві), багатожильний кабель.
При переміщенні валюти через кордон дотримуйтесь норм законодавства
До цього вкотре закликають у Чернігівській митниці ДФС. Співробітники управління боротьби з митними правопорушеннями повідомили, що нещодавно у пункті пропуску «Сеньківка» митниками спільно з прикордонниками було виявлено велику суму іноземної валюти, яку 27-річний громадянин приховав від митного контролю.
Порушення викрили під час здійснення контролю автобуса сполученням Ізмаїл-С.Петербург. Саме один з пасажирів, що прямував за межі України, приховав на тілі за допомогою еластичного поясу 50 000 доларів США. Пояснив свої дії тим, що прагнув таким чином зберегти гроші. Проте, вийшло навпаки...
У митниці пояснили, що згідно законодавства громадянам (фізичним особам-резидентам) дозволено вивозити за межі України готівку у сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. При цьому обов'язковою умовою є письмове декларування валюти митному органу у повному обсязі та наявність документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про проведення валютно-обмінної операції з цією готівкою (якщо така мала місце), виключно на ту суму, що перевищує 10000 євро.
Співробітники митниці за даним фактом склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. Санкції даної статті передбачають штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів (безпосередніх предметів порушення митних правил) з їх конфіскацією. Валютні кошти та еластичний пояс вилучені. Рішення по даній справі буде приймати суд.
Завдяки фахівцям ГУ ДФС у Чернігівській області до бюджету повернуто близько 70 тисяч гривень ПДВ
Управлінням аудиту Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства «М». Товариство-імпортер ввозило на митну територію України товари широкого вжитку, зокрема канцелярське приладдя, вироби з дерева, арматуру побутову для трубопроводів, вироби будівельні з пластмас, прилади електричні тощо.
У ході перевірки встановлено, що товариство «М» здійснило продаж імпортованих товарів на території України платникам ПДВ, але частково за цінами нижчими ціни придбання. Це суперечить нормам Податкового кодексу України, відповідно до якого база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни придбання таких товарів. В результаті такої, потенційно збиткової для підприємства операції, бюджет недоотримав близько 70 тис. грн. податку на додану вартість.
За результатами перевірки товариству «М» донараховано відповідну суму ПДВ. Платником податків визнано правомірність проведення донарахувань та в повному обсязі сплачено до бюджету донараховану суму.
Начальник Прилуцької ОДПІ В.В. Вертипорох
