Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105) застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців, - мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Крім того, до страхового стажу входить також період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності).
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Якщо застрахована особа за основним місцем роботи перед настанням страхового випадку працювала менше шести місяців, для підтвердження страхового стажу їй необхідно надати страхувальнику інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про страховий стаж за минулий період за формою ОК-7, яка надається органами Пенсійного Фонду України.
У разі, якщо застрахована особа не надала роботодавцю довідку за формою ОК-7, в результаті чого не підтвердила шестимісячний страховий стаж у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності в такому випадку надається у розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Якщо ж застрахована особа надасть зазначену довідку після нарахування їй допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1105 та підтвердить наявність шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності підлягає перерахунку незалежно від того, довідка надана до закінчення дванадцяти місяців з дня відновлення працездатності чи після їх закінчення, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло вчасно в терміни, передбачені нормою частини 5 статті 32 Закону № 1105.
