Засноване понад 1000 років. Київський князь Святослав взяв у хазар на Дону місто Саркель, що в перекладі означає Біла Вежа. Полонених поселив у верхів'ях річки Остер і заснував тут фортецю, яку поселенці назвали Білою Вежою.
Про Білу Вежу Борзнянського повіту згадується вперше в 1086 році. Біловежівське укріплення було із земляного валу. Усередині валу був замок. За літописом Біла Вежа була російським містом. У ХVIІ ст. на землях
с. Зеленівки, що належала до Біловежівської сільської ради, розташувалися німецькі поселення.
У кінці першої половини ХVІІІ ст. було проведене поселення
В.В. Кочубеєм поблизу городища древньоруської Білої Вежі відомої з ХVIІ ст.
Населення Білої Вежі становило 1368 чол, у тому числі 28 євреїв.
Церква святого благовірного великого князя Олександра Невського, дерев'яна, побудована в 1856 році. Школа земська, побудована в 1904 році.
Із заходу на схід уздовж притоки річок Остра та Удай тягнувся дубовий ліс до станції Григорівка. Усі землі та ліси належали пану Кочубею. Селяни та кріпаки також належали Кочубею, а тому і села в той час носили назву Кочубейщина.
Перед реформою 1861 року пан Кочубей продав ліс Стояновському, а той перепродав заможним селянам, так ліс було знищено.
188 жителів села брали активну участь у визволенні рідної землі від німецько-фашистських загарбників, з них 74 нагороджено орденами і медалями. 99 чоловік віддали своє життя за незалежність Батьківщини.
