Платниками перераховано майже 5 мільйонів гривень ЄСВ
- За січень місяць 2017 року надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) від платників податків Бахмача склали 4,8 мільйони гривень, - повідомив заступник начальника – начальник Бахмацького відділення Прилуцької ОДПІ Олексій Батьківський.
Також, посадовець нагадав, що терміни сплати ЄСВ для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2017 році залишаться незмінними.
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року. Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Також, з 01.01.2017 року фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Плата за землю від платників поповнила місцевий бюджет майже на 2 млн. грн.
Протягом січня 2017 року власники та орендарі земельних ділянок Бахмача поповнили місцевий бюджет на 1,8 млн. грн., що перевищує показник аналогічного періоду минулого року на 836 тис. грн.
Плата за землю стабільно забезпечує місцеві громади надходженнями і складає понад 14% в загальній сумі надходжень до місцевої скарбниці.
Із загальної суми надходжень платники – юридичні особи перерахували – 1,7 млн. грн. і 53 тис. грн. сплачено фізичними особами.
Заступник начальника – начальник Бахмацького відділення Прилуцької ОДПІ Олексій Батьківський нагадує, що плата за землю включає в себе два види обов'язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший сплачують власники землі та землекористувачі, другий – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.
Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Податкову декларацію з плати за землю на 2017 рік платники мають подати до 20 лютого 2017 року, з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, разом із довідкою про її новий розмір.
Форма податкової декларації з плати за землю затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року №560.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України).
З 1 січня 2017 року змінено ставку збору за місця для паркування транспортних засобів
Прилуцька ОДПІ повідомляє, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 року №1791-VIII (далі — Закон №1791-VIII) внесено зміни до ст. 268 1 Податкового кодексу України, а саме змінено ставку збору за місця для паркування транспортних засобів. Закон №1791-VIII набрав чинності з 01.01.2017 року.
Таким чином, з 1 січня 2017 року розмір ставки збору за місця для паркування транспортних засобів становить 0,075% мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного року.
У 2017 році граничний розмір збору становить 2,40 грн. (0,075% × 3200 грн.).
Три основні зміни у порядку погашення податкового боргу
Прилуцька ОДПІ повідомляє про основні зміни у 2017 році при погашені податкового боргу.
1. Збільшено суму податкового боргу менше якої право податкової застави не застосовується.
Пунктом 89.2 ст.89 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн);
2. Змінено норму Кодексу щодо стягнення коштів з рахунків платників податків.
Пунктом 95.5 ст.95 Кодексу передбачено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
3. Змінено порядок надання розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу).
Пунктом 100.11 ст.100 Кодексу визначено, що якщо сума грошового зобов'язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови передачі та перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов'язання.
Адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
податкові новації - 2017
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 року № 1791-VIII (далі —Закон № 1791) внесено зміни в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема: гранична ставка податку на нерухомість — 1,5% розміру мінімальної зарплати за 1 кв. метр (торік 3%), інформують податківці. Ставки на поточний рік встановлюються рішеннями рад.
Збережено норму за якою власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), платитимуть додатково 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об'єктів житлової нерухомості (його частку).
Законом № 1791 установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
Звільнено від оподаткування нерухомість у зоні АТО та на лінії зіткнення на період з 14 квітня 2014 року та до закінчення проведення АТО
Доповнено перелік пільговиків:
- об'єктами нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
- об'єктами нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки;
- об'єктами нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки;
- об'єктами житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.
Пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних осіб залишаються на рівні минулого року: база оподаткування об'єктів житлової нерухомості зменшується:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на180 кв. метрів.
З 1 січня 2017 року пільги для фізичних осіб не застосовуються до:
- об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 (для квартир 60×5 = 300 кв. м., для будинків 120×5=600 кв. м; для різних типів 180×5=900 кв. м.).
- об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності.
Юридичні особи у 2017 році сплачують податок за 2017 рік, а фізичні — за 2016 рік з застосуванням минулорічних ставок і пільг.
Доходи від надання в оренду легкового авто або іншого рухомого майна підлягають декларуванню
У разі надання громадянами у 2016 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов'язані надати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) до податкової інспекції за місцем свого проживання, та задекларувати отримані доходи.
Декларація надається за оновленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Отриманий дохід від надання рухомого майна в оренду (суборенду) зазначається фізичною особою – платником податків у рядку 10.3 «Дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)» розділу II декларації. Також у цьому рядку – графах 6 і 7 відображаються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Крім цього, у разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 Розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) декларації. У зазначеному розділі декларації громадянин повинен відобразити відомості про все рухоме майно, що перебуває у його власності станом на кінець звітного 2016 року відповідно до категорії об'єкта рухомого майна.
Кожний об'єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо із зазначенням у відповідних графах номера категорії об'єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).
Відмітка про надання майна в оренду (суборенду) здійснюється шляхом зазначення позначки «Х».
Нагадуємо, що декларацію громадяни повинні надати не пізніше 03 травня 2017 року та не пізніше 31 липня поточного року зобов'язані самостійно сплатити нараховані у декларації суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Про зміни в складі витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування з 1 січня 2017 року
Відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до п. 177.3 та п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині включення до витрат фізичними особами – підприємцями, які перебувають на сплаті інших податків та зборів.
Згідно з внесеними змінами, які набрали чинності 1 січня 2017 року, відповідно до пп. 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою -підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.
Не включаються до складу витрат відповідно до пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ наступні витрати:
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ;
документально не підтверджені витрати.
Згідно з пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:
витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:
земельні ділянки;
об'єкти житлової нерухомості;
легкові та вантажні автомобілі.
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів повинен здійснюватися із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів (пп. 177.4.7 п.177.4 ст. 177 ПКУ).
Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом (пп. 177.4.8 п.177.4 ст. 177 ПКУ).
Згідно з пп. 177.4.9 п.177.4 ст. 177 ПКУ амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів:
Групи
Мінімально допустимі строки корисного використання, років
1 - Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом
15
2 - Будівлі, споруди, передавальні пристрої
10
3 - Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше
5
4 - Нематеріальні активи
відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки
Дія цього підпункту поширюється виключно на об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.
Порядок припинення діяльності фізособи-підприємця
Якщо підприємець вирішив припинити свою діяльність, йому необхідно пройти кілька процедур. Наведена інформація допоможе зорієнтуватися у порядку закриття власної справи.
1. Подання заяви держреєстратору.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати отримання від фізичної особи-підприємця реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Форма картки затверджена наказом Мінюсту від 18.11.2016 №3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
2. Держреєстратор того ж дня інформує фіскальну службу.
Орган державної реєстрації у день державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця передає фіскальному органу відповідне повідомлення, де зазначається номер та дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. На цій підставі фіскальні органи здійснюють зняття з обліку фізичних осіб-підприємців.
Важливо знати, що навіть після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у фіскальних органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. При цьому підприємець має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Адже у статті 177 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Отже, підприємці можуть бути зняті з обліку у фіскальному органі у разі відсутності податкової заборгованості перед бюджетом.
Крім цього, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України, тобто 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Це регламентовано статтею 78 ПКУ.
3. Звіт з єдиного соціального внеску.
Фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Це визначено у пункті 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435.
При цьому до дати подання Звіту необхідно сплатити ЄСВ "за себе".
Далі до реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску після підписання обхідного листа керівником фіскального органу та закриття карток особових рахунків.
4. Якщо у підприємця залишилися відкритими банківські рахунки, фіскальна служба повідомить банку про те, що дану фізособу знято з обліку.
Фіскальний орган надасть дані про дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі.
5. Внесення даних до Єдиного держреєстру про зняття з обліку.
Дані про зняття з обліку фізичної особи-підприємця передаються фіскальним органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
У 2017 році змінено ставки акцизного податку на пальне
Прилуцька ОДПІ повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни, зокрема, до пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким регулюються ставки акцизного податку.
Так, пунктом 8 розділу I Закону №1791 змінені положення, зокрема, п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 ПКУ щодо ставок акцизного податку на пальне.
З метою компенсації скасування акцизного податку з роздрібного продажу пального та доведення оподаткування дизельного пального до єдиної ставки акцизного податку, ставки на пальне збільшилися:
• на біодизель та його суміші – з 97 євро до 106 євро за 1000 л;
• на бензин (легкі та середні дистиляти) – з 171,50 євро до 213,5 євро за 1000 л;
• на паливо моторне альтернативне – з 120 євро до 162 євро за 1000 л;
• на дизельне пальне (важкі дистиляти (газойлі)) – з 95 євро/125,50 євро до 139,50 євро за 1000 л;
• на паливо рідке (мазут) – з 97 євро до 139,50 євро за 1000 л;
• на скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази – з 31 євро до 52 євро за 1000 л.
У зв'язку з тим, що частина вуглеводнів ациклічних насичених, а саме: бутан та ізобутан, використовується як сировина для виробництва скрапленого газу, який є підакцизним товаром, то для бутану та ізобутану у ПКУ встановлено окремі ставки:
• для вуглеводнів ациклічних насичених (крім бутану та ізобутану) ставки акцизного податку збільшено з 171,50 євро до 213,50 євро за 1000 л;
• для бутану та ізобутану ставки зменшено з 171,50 євро до 52 євро за 1000 л.
Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України з метою оперативного інформування платників ПДВ щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та враховуючи положення низки постанов колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у справах із зазначеного питання, висновки у яких відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для усіх суб'єктів владних повноважень, у листі від 20.01.2017 №1298/7/99-99-15-03-02-17 (далі – лист ДФС №1298) повідомила наступне.
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» продовжено до 01.01.2019 дію тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Дія постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №15 із змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15), якою були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, до 31.12.2016 (включно), звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалася лише 2016 роком.
При цьому, станом на 01.01.2017 відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, не прийнято.
Разом з тим, висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України щодо порядку застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ у 2014 – 2015 роках для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать про наступне.
Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови №15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою №15, звільнялися від оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).
При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою №15.
Лист №1298 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/70999.html
