Бахмацька районна рада - офіційний сайт

Підпільний цех, в якому виробляли небезпечний для здоров'я фальсифікат, був розташований у Чернігові, в приватному будинку. Не думали і не гадали фальсифікатори, що до них завітають співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Чернігівській області.

Споживач же, на жаль, і до сьогодні не відав і не гадав, що під виглядом елітних алкогольних напоїв відомих торгівельних марок («ABSOLUT», «Finlandia», «Jelzin», «Пшенична») він купує небезпечний для здоров'я напій.

Злочинці, щоб реалізувати свою недоброякісну продукцію оптовим покупцям, використали мережу Інтернет.

Загрозливим фактором для здоров'я споживачів було і те, що реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв здійснювалась не в традиційних скляних пляшках а в пластикових пакетах, так званих «bag-in-box», об'ємом по 10 та по 2 літри.

За результатами 11 санкціонованих обшуків, проведених співробітниками податкової міліції у м. Чернігові та м. Славутичі, вилучено 440 пакетів «bag-in-box» загальним об'ємом 2 тисячі літрів готового до реалізації фальсифікату вартістю 250 тис. грн., 1 тисячу літрів рідини з характерним запахом спирту орієнтовною вартістю 130 тис. грн., що використовувалась при виробництві горілки та 30 тис. грн. готівки, які отримані злочинцями від реалізації сурогату.

Зловмисники добре знарядилися для того щоб виробляти фальсифіковані напої. Адже в ході операції також були вилучені обладнання для виготовлення сурогату, комп'ютерне обладнання, фурнітура, порожня тара для упаковки популярних торгових марок, пластикові ємності з залишками рідини з характерним запахом спирту на суму більш 200 тис.грн.

Загальна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей перевищує 600 тис.грн. На даний час триває досудове розслідування, здійснюється відбір зразків рідини для проведення експертного дослідження.

Поряд з основним завданням фіскальних органів зі своєчасного наповнення бюджетів усіх рівнів, дуже гостро стоїть питання максимального зниження можливих корупційних проявів та зловживань у сфері професійної діяльності.

У Головному управлінні ДФС у Чернігівській області повідомляють, що робота з цього напрямку ведеться постійно і планомірно. Відділом внутрішньої безпеки здійснюються заходи, як профілактичного, так і контрольного характеру.

Протягом трьох місяців поточного року працівники відділу провели 19 службових перевірок, за результатами яких 2 матеріали направили до органів прокуратури для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України. Крім того, на адресу керівництва територіальних фіскальних органів направлено 15 подань, вжиті заходи реагування стосовно 13 посадових осіб, притягнуто до дисциплінарної відповідальності 7 посадовців, 1 – винесено офіційне застереження.

Головне управління ДФС у Чернігівській області закликає мешканців області також не бути байдужими. Про усі випадки зловживань просимо негайно повідомляти за номерами: /0462/ 668-522 - телефон «Довіри» та /044/ 284-00-07- сервіс «Пульс», а також за адресою Головного управління в області: м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11 (к. 208).

Напередодні свят у Ніжині біля пам'ятного знаку «Герої не вмирають» відбувся мітинг, присвячений вшануванню пам'яті Героїв Небесної Сотні та воїнів, що загинули у зоні проведення АТО.

Колектив фіскальної служби в області з сумом та гордістю віддав шану своєму колишньому колезі - полковнику міліції Дмитру Терновому, який більше 10 років віддав службі у податкових органах і з честю виконав свій обов'язок перед Вітчизною.

Вшанували пам'ять героя виконуючий обов'язки начальника Головного управління ДФС в області Олексій Барановський, Ніжинський міський голова Анатолій Лінник, родина Дмитра Тернового, представники громадських організацій, а також працівники фіскальної служби області та району.

У своєму виступі Олексій Барановський закликав усіх присутніх завжди пам'ятати про подвиг героїв, які загинули у мирний час. З сумом відзначив, що найкращі помирають першими. Висловив надію на те, що ці трагічні жертви останні. Із особливими словами вдячності і співчуття звернувся до родини Дмитра, яка втратила найдорожче - батька та чоловіка.

Хвилиною мовчання вшанували присутні бійців, чия висока громадянська мужність, відданість Україні та військовій присязі віднині навічно закарбовані в нашій пам'яті. Присутні поклали квіти до монументу Героям Небесної Сотні.

Заходи продовжилися на території Ніжинської ЗОШ №9, де була встановлена меморіальна дошка полковнику Дмитру Терновому та висаджена туєва алея.

щодо обов'язкової подачі звітності реалізаторами пального

У відділі контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Чернігівській області нагадують реалізаторам пального про законодавчі вимоги до операцій з його реалізації.

Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), осіб, які реалізують пальне, віднесено до платників акцизного податку (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Об'єктом оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджено зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

З 1 березня цього року запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального та введення акцизних накладних як обов'язкових електронних документів, які складатимуться при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку.

Таким чином, першим звітним періодом для таких платників є березень 2016 року.

З метою забезпечення належного декларування зобов'язань з акцизного податку в умовах запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та оформлення і реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних Державною фіскальною службою України розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», який знаходиться на погодженні в Міністерстві фінансів України.

Згідно зі ст. 46 Кодексу застосування нової форми декларації (розрахунків) можливе після набрання нею чинності, тобто її оприлюднення, та лише з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення. До визначення нових форм декларації, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Діючу форму декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 № 14 (далі – наказ №14).

Разом з цим, відповідно до п. 49.2 1 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (тобто, особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

За таких обставин до набрання чинності новою формою декларації платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді, повинні подати податкові декларації з акцизного податку за чинною формою декларації (наказ №14) до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі відсутності об'єкта оподаткування акцизним податком декларація подається такими платниками шляхом заповнення титульного аркуша до декларації (без заповнення р.05), заповнення рядків 15 та 16 додатка 1 до декларації з нулями та перенесення їх до розділу В самої декларації (графа В 1).

У разі виникнення об'єкта оподаткування, тобто наявності операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, визначені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, платники податку з реалізації пального повинні задекларувати ці зобов'язання за чинною формою декларації (наказ №14) шляхом заповнення додатка 1 до декларації та перенесення суми податкового зобов'язання до розділу В самої декларації (графа В 1).

Інші платники акцизного податку, зокрема виробники пального, які здійснюють реалізацію пального відповідно до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, та суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі пальним, що здійснюють реалізацію відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, декларують зобов'язання з акцизного податку за формою, затвердженою наказом №14, та з урахуванням рекомендацій, наданих листами ДФС від 21.01.2016 № 1903/7/99-99-19-03-03-17 та від 03.02.2016 № 3495/7/99-99-19-03-03-17.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу платників акцизного податку які отримали ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами щодо затвердження нових форм звітів.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення.

Перший звіт за цими формами подається за квітень 2016 року. Термін подачі звіту - до 10 травня 2016 року.

ВАЖЛИВО: до суб'єктів господарювання у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 17000 грн. (ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулюванням виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями).

З 1 травня 2016 року в Україні збільшилися розміри прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати з 1378 грн. до 1450 грн.

Ставка для нарахування єдиного соціального внеску з 1 січня 2016 року становить 22 відсотка до визначеної бази нарахування.

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то в такому випадку сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Тому, з 1 травня розмір мінімального страхового внеску становить 319 грн. (1450 грн. *22%).

На рівні мінімального страхового внеску повинні сплачувати єдиний внесок за себе фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку.

Також змінилася і максимальна величини бази нарахування єдиного внеску. З 1 січня 2016 року вона становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на яку нараховується єдиний внесок. Тож з 1 травня вона дорівнює 36 250 грн. (1450 грн. * 25).

Відповідно, збільшився максимальний розмір нарахованого єдиного внеску. З 1 травня він складає 7975 грн. (36 250 грн. * 22%).

Без змін залишаються наступні пільги, виплати та ставки податків:

- граничний розмір добових, сума податкової соціальної пільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на неї;

- сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

- сума нецільової благодійної допомоги;

- ставки єдиного податку для I і II групи;

- ставки податку на нерухоме майно.

Фахівці Головного управління ДФС в області роз'яснюють власникам реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що вимоги щодо роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків визначені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон). Дія Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Вимоги щодо роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків визначені у пункті 9 статті 3 Закону, а саме суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Відповідно до пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199 (далі - Вимоги), Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Зміна - період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

У даному випадку слід розрізняти тривалість зміни роботи РРО та тривалість зміни роботи персоналу СГ.

Відповідно до п.7 Вимог усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни роботи РРО.

Враховуючи викладене, якщо суб'єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна закінчується наступного календарного дня (наприклад о 00 год. 30 хв.), то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни тобто після 00 год. 30 хв. але не пізніше 24 годин, які минули від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звiтy.

Одночасно звертаємо увагу на вимоги пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями (далі - Положення), чим передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Виходячи із наведених вимог законодавства, якщо суб'єкт господарювання працює цілодобово, і робоча зміна розпочалась одного календарного дня, а закінчилась наступного календарного дня (ресторан розпочав роботу о 12 год. 00 хв. 15.04.2016, а закінчив о 00 год. 30 хв. 16.04.2016), оприбуткування готівки здійснюється шляхом вчинення запису у КОРО, на підставі фіскальних звітних чеків РРО, при цьому дата оприбуткування у КОРО повинна відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (Z-звіт повинен роздруковуватися після завершення робочої зміни о 00 год. 30 хв. 16.04.2016, оприбуткування готівки повинно здійснюватись у КОРО 16.04.2016).

Державна фіскальна служба України повідомляє, що у платників податків з'явилося право на скасування штрафних (фінансових) санкцій за умови дотримання критеріїв, що визначені Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Міністерство фінансів України наказом від 10.02.2016 №40 затвердило «Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення» (далі - Порядок).

Порядок визначає послідовність дій контролюючих органів при скасуванні штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив у терміни, визначені абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Кодексу, без оскарження податкового повідомлення-рішення.

Слід звернути увагу, що норма застосовується до платників податків з річними обсягами доходів та/або операцій до 20 млн. гривень, є тимчасовою (до 31 грудня 2016 року) та стосується штрафних (фінансових) санкцій, що нараховані на суму податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом. Крім того, штрафні (фінансові) санкції не скасовуються у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору.

Даний Порядок опублікований в «Офіційному віснику України» №20 від 18.03.2016 і набрав чинності з дня опублікування.

Державна фіскальна служба України у зв'язку з численними зверненнями платників щодо застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, надає відповіді на деякі запитання.

Запитання 1: Враховуючи зміни, внесені Законом №609, як у 2015 році розрахувати вартісний критерій контрольованих операцій?

Відповідь: З 01.01.2015 року до 12.08.2015 року відповідно до

п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови:

- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених Законом № 609 (набрав чинності з

13 серпня 2015 року), згідно з п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Разом з цим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону

№ 609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.

Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених

п.п. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і п.п. 39.2.1.5 ст. 39 Кодексу, та здійснених платниками податків з 01 січня по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу, у редакції Закону № 609.

Запитання 2: Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу річного доходу платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення (п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу) інші доходи, зокрема доходи від операційної (неопераційної) курсової різниці?

Відповідь: Відповідно до п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і п.п 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. 7 П(с)БО 15, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. В той же час для цілей п.п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 Кодексу розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Відповідно до Методичних рекомендацій № 433, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи» (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті «Інші доходи» (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).

Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

Запитання 3: Які показники річної фінансової звітності мають враховуватись для визначення обсягу річного доходу від будь якої діяльності платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення (п.п. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ)?

Відповідь: Враховуючи, що п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення, розраховуються як сумарне значення наступних показників «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Форма № 2»:

- чистий дохіду від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),

- інші операційні доходів (ряд. 2120),

- дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),

- інші фінансові доходи (ряд. 2220),

- інші доходи (ряд.2240).

Запитання 4: У п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Кодексу зазначено, що для розрахунку річного доходу платника податків та обсягу контрольованих операцій з кожним контрагентом не враховуються непрямі податки. Які саме податки вважаються непрямими?

Відповідь: Непрямі податки це податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежать від доходів платників податків. В Україні використовуються три види непрямих податків: податок на додану вартість, акцизний податок і мито.

Правове регулювання справляння цих податків викладено насамперед у Податковому та Митному кодексах України:

- податок на додану вартість - розділ V Кодексу;

- акцизний податок - розділі VІ Кодексу;

- мито - розділ IX Митного кодексу України.

Запитання 5: Яким чином визначати обсяг контрольованих операцій із нерезидентами, держави яких було протягом 2015 року включено або виключено з переліку держав (територій), передбаченого п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України?

Відповідь: Відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме:

перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042 (діяв до 14.05.2015);

перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);

перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р (діє з 16.09.2015).

З урахуванням положень п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (більше 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених під час, коли відповідна країна була включена до вищезазначених переліків держав (територій).

При цьому обсяг річного доходу платника податків відповідно до

п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу розраховується за весь податковий (звітний) рік.

Таким чином, для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями згідно з п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу будуть визнаватись виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.

Приклад. Підприємство протягом 2015 року здійснювало господарські операції з нерезидентом з Австрійської Республіки (далі – Австрія), яку було включено до переліку держав (територій) з 14.05.2015 року (розпорядження КМУ від 14.05.2015р. № 449-р) та виключено з 01.08.2015 року (розпорядження КМУ від 01.07.2015р. № 677-р).

Якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом, зареєстрованим в Австрії, не перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), здійснених у період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року, то усі операції, проведені з контрагентом із Австрії у 2015 році, не визнаються контрольованими.

У разі, якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом Австрії, здійснених в період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), то у разі перевищення обсягу річного доходу 50 млн.грн. під визначення контрольованих потрапляють операції з таким нерезидентом, здійснені у період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року. Такі операції підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції.

Інші господарські операції (проведені в періоди з 01.01.2015 року по 13.05.2015 року та з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року) не підпадають під дію положень ст. 39 Кодексу.

Запитання 6: Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій?

Відповідь: Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону № 2709 зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 (далі - Положення № 201).

Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (ч. 3 ст. 32, ч. 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.

Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов'язковою умовою зовнішньоекономічного Договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв'язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас, факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Запитання 7: Чи підпадають операції між пов'язаними особами - резидентами під визначення контрольованих операцій?

Відповідь: Господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються, зокрема, між пов'язаними особами, одна з яких є нерезидентом. Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Запитання 8: Платник податків у 2015 році проводив господарську діяльність з придбання товарів та послуг від підприємства, яке має місцезнаходження в АР Крим. Чи визнаються господарські операції із таким підприємством контрольованими та за яких умов?

Відповідь: Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом 1636.

Згідно із п. 5.2 ст. 5 Закону № 1636 взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із ст. 39 Кодексу.

Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями визнаються:

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

в) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу такі господарські операції будуть визнано контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються наступні умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Юридична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636). Територію ВЕЗ «Крим» не включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Отже господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», будуть визнані контрольованими згідно із статтею 39 Кодексу тільки у випадках, якщо така особа є пов'язаною із платником податків відповідно до норм п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, або якщо така особа є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, встановлених

п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 Кодексу.

Запитання 9: Платник податків здійснював протягом 2015 року продаж товарів за договорами комісії. Комісіонером у цих господарських операціях була компанія – нерезидент, зареєстрована у державі, яка не входила до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Чи визнаються такі господарські операції контрольованими?

Відповідь: Згідно з п.п. б) п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Взаємовідносини, які виникають між сторонами за договором комісії, регламентуються главою 69 ЦКУ. Частиною 1 ст. 1011 ЦКУ встановлено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, що встановлені у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ). Якщо розмір комісійної винагороди не визначений - воно виплачується виходячи зі звичайних цін за такі послуги (ч. 3 ст. 1013 ЦКУ). Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч.1 ст. 1022 ЦКУ).

Згідно до ст. 377 ГКУ зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, (зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГКУ), та/або робочою силою. Статтею 1 Закону № 959 визначено, що зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Враховуючи вищезазначене, підпункт б) п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу застосовується у разі, коли за дорученням платника податків – комітента комісіонер-нерезидент здійснив зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів, тобто здійснив в інтересах комітента правочин з третьою особою, яка є іноземним суб'єктом господарської діяльності, під час якого відбулось перетинання товаром митного кордону України.

У разі дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7

п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, контрольованими операціями для платника податків в такому разі є господарські операції з продажу комітентом товарів третій особі за допомогою комісіонера. Стороною контрольованої операції, інформація про яку має бути розкрито у Звіті про контрольовані операції, є особа – покупець товарів, якій комітент продав свої товари за допомогою комісіонера. Предметом контрольованої операції є товари, що є об'єктом купівлі – продажу.

Для застосування п.п. б) п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу не важливо в якій державі зареєстрований нерезидент - комісіонер (тобто чи входить держава (територія) до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України), та чи є нерезидент-комісіонер пов'язаною особою платника податків.

У разі, якщо нерезидент - комісіонер є пов'язаною особою з платником податків та/або зареєстрований в державі (на території), що включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а сума комісійної винагороди перевищує 5 млн. гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то для платника податків – комітента контрольованими операціями також будуть визнаватись господарські операції з отримання послуг за договором комісії. В такому випадку стороною контрольованої операції є нерезидент – комісіонер, а інформація про ці операція також має бути відображена у Звіті про контрольовані операції.

Запитання 10: Чи вважаються контрольованими операції, що здійснюються між резидентом і постійним представництвом нерезидента – пов'язаної з таким резидентом особи?

Відповідь: У разі якщо господарські операції в обсягах, визначених у п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, здійснюються резидентом з постійним представництвом нерезидента – пов'язаної особи чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 млн. гривень.

Резидент, який протягом звітного періоду здійснював контрольовані операції з постійним представництвом нерезидента – пов'язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, зобов'язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції.

При цьому для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

Запитання 11: Чи визнаються господарські операції сільськогосподарського товаровиробника – платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими відповідно до ст.39 Кодексу?

Відповідь: Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Зокрема п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами – нерезидентами.

Одночасно у п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу зазначається, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Отже, визнання господарських операцій контрольованими здійснюється для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

В той же час, згідно п.п. 297.1 ст. 297 Кодексу, платники єдиного податку, до яких належить й сільськогосподарський товаровиробник, що є платником єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Господарські операції такого сільгоспвиробника із реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не впливають та не можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, та як платник звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з цього податку.

Таким чином, господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу.

Запитання 12: Який порядок подання звіту про контрольовані операції, якщо такі операції у 2014-2015 роках здійснював сільгоспвиробник – платник податку на прибуток?

Відповідь: Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Для виробників сільськогосподарської продукції на відміну від інших платників податку на прибуток річний податковий період починається з

1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Оскільки для сільгоспвиробників критерії для визначення контрольованих операцій змінено всередині звітного періоду, то для такої категорії платників податку звітування про здійснені контрольовані операції проводиться у такому порядку.

У разі якщо виробники сільськогосподарської продукції, річний податковий період яких починається з 1 липня 2014 року і закінчується 30 червня 2015 року, протягом 2014 року здійснювали операції, що відповідно до положень Кодексу, що діяли до 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такі платники податку зобов'язані в установленому порядку подати звіт про здійснені контрольовані операції у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у термін до 1 травня 2015 року.

Крім того, у разі здійснення протягом 2015 року операцій, які відповідно до положень Кодексу, у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такий сільгоспвиробник зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за 2015 рік у термін до 1 травня 2016 року.

Запитання 13: Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди та чи застосовуються при цьому штрафні санкції, передбачені п. 120.3 ст. 120 Кодексу?

Відповідь: У разі самостійного виявлення платником помилок, що містяться у раніше поданому Звіті, платник зобов'язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту.

Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних.

Якщо платник виявив контрольовані операції, які були не задекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

Із врахуванням вимог п. 50.2 ст. 50 Кодексу платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період.

Запитання 14: Чи розповсюджується строк позовної давності, визначений п. 102.1 ст. 102 Кодексу у разі проведення перевірок контрольованих операції відповідно до ст. 39 Кодексу на період 2013–2014 років?

Відповідь: Термін, протягом якого контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, визначено п. 102.1 ст. 102 Кодексу.

З 01.01.2015 року Законом № 72 внесено зміни до п. 102.1 ст. 102 Кодексу, відповідно до яких у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України у справі

№ 1-рп/99 від 09.02.1999 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначені норми розповсюджуються й на контрольовані операції, здійснені у 2013 та 2014 звітні роки.

Запитання 15: Як здійснити самостійне коригування ціни контрольованої операції та суми податкових зобов'язань, якщо ціна операції при реалізації товару менше розрахованого діапазону цін зіставних операцій?

Відповідь: Відповідно до п.п. 39.3.2.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу якщо ціна в контрольованій операції перебуває в межах діапазону, вважається, що така ціна відповідає принципу «витягнутої руки». А якщо поза межами діапазону - використовується медіана діапазону цін.

Використання медіани діапазону цін (рентабельності) полягає у розрахунку податкових зобов'язань платника податків виходячи із ціни (показника рентабельності) який дорівнює значенню медіани такого діапазону.

Формулу та порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону наведено у Порядку № 381 (далі – Постанова № 381).

У разі, якщо при реалізації товару ціна в контрольованої операції менше мінімального значення діапазону - вона не відповідає принципу «витягнутої руки», тому податкове зобов'язання з податку на прибуток повинно бути збільшено на різницю між договірною ціною та значенням медіани, розрахованої згідно Постанови № 381.

Згідно п.п. 39.5.4.1 та п.п. 39.5.4.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Зазначене самостійне коригування платник відображає в додатку ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Приклад. Договірна ціна при реалізації товару складає 1 000,00 грн/т Розраховані відповідно до Постанови № 381 значення діапазону цін склали: мінімальне значення – 1 150 грн/т, максимальне значення – 1 400 грн/т, медіана діапазону цін – 1 300,00 грн/т. Обсяг реалізації товару 2 000 тон. Сума податку на прибуток, яку платник повинен додатково сплатити складає (1 300,00 – 1 000,00) × 2 000 т × 18% (податок на прибуток) = 108 000,00 гривень.

Запитання 16: Частиною 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу встановлено що не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 Кодексу. Чи можуть контролюючі органи під час проведення документальної планової перевірки перевіряти дотримання платником податків вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов'язку подання звіту про контрольовані операції?

Відповідь: Законом № 408 в Україні з 01.09.2013 запроваджено податковий контроль за трансфертним ціноутворенням.

Згідно з п.п. 14.1.2511 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у редакції Закону № 408) трансфертне ціноутворення – це система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 Кодексу контрольованими. Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими п. 39.3 ст. 39 Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (п.п. 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 Кодексу у редакції Закону № 408).

Податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом моніторингу цін у контрольованих операціях, а також проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій (п. 39.5 ст. 39 Кодексу у редакції Закону № 408).

Перевірки платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій є окремим видом документальних позапланових перевірок, що мають спеціальні підстави для проведення, окремий термін перевірки, особливості проведення та документування результатів перевірки (п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

З огляду на це Законом № 408 доповнено п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу нормою, відповідно до якої питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 Кодексу, не є предметом документальної планової перевірки.

Таким чином, Кодексом заборонено включати до плану документальної планової перевірки та перевіряти під час її проведення питання визначення ціни у контрольованих операціях та правильність, повноту нарахування й сплату податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, пов'язані із застосуванням звичайних цін.

Законом № 72 внесено суттєві зміни з питань трансфертного ціноутворення, зокрема викладено у новій редакції ст. 39 Кодексу.

В національне законодавство імплементовано принцип «витягнутої руки», викладений у ч. 1 ст. 9 Модельної конвенції ОЕСР та який є основним міжнародним стандартом для трансфертного ціноутворення (п. 39.1 ст. 39 Кодексу у редакції, що діє з 01.01.2015). Одночасно з Кодексу вилучено п.п. 14.1.2511 п. 14.1 ст. 14 Кодексу – визначення поняття «трансфертне ціноутворення».

У новій редакції ст. 39 поняття «звичайна ціна» виключено та змінено на термін «умови, що відповідають принципу «витягнутої руки». Платники податків, які здійснюють контрольовані операції, повинні визначати обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» шляхом співставлення умов контрольованих операцій з умовами, що застосовуються між непов'язаними особами у зіставних неконтрольованих операціях.

У зв'язку із змінами, внесеними Законом № 72, з 1 січня 2015 року питаннями трансфертного ціноутворення є встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яке проводиться за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 Кодексу, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (п.п. 39.1.4 п. 39.1 ст. 39 Кодексу).

Контроль за дотримання платником податків вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов'язку подання звіту про контрольовані операції, тобто контроль за поданням (несвоєчасним поданням) звіту про контрольовані операції або не включенням до поданого звіту окремих контрольованих операцій, не є питанням встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та повноти нарахування й сплати податків під час здійснення контрольованих операцій.

Таким чином обмеження, встановлене абзацом третім п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Кодексу, не застосовується до перевірки дотримання платником податку вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов'язку подання звіту про контрольовані операції.

Начальникам головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих органів ДФС для використання в роботі.

Відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України всі платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом протягом 2015 звітного року перевищів 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції (далі - Звіт).

Враховуючи, що у 2016 році останній день строку подання Звіту (30.04.2016 р.) припадає на вихідний день, із врахуванням вимог п. 49.20 ст. 49 Кодексу останнім днем строку вважається 04 травня 2016 року.

Звіт за 2015 рік подається засобами електронного зв'язку в електронному вигляді за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8.

Одночасно інформуємо щодо окремих питань заповнення Звіту:

1. Щодо заповнення графи 23 «Цифрове значення показника рентабельності» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту:

у графі зазначається цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції, а не відповідний показник рентабельності усієї господарської діяльності підприємства за звітний період;

- цифрове значення показника рентабельності наводиться у відсотках. Наприклад, якщо значення показника рентабельності для контрольованої операції становить 25%, то у графі 23 зазначається «25»;

- у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно розділу V Порядку складання Звіту не дозволяють відобразити таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (гр.22) та його цифрове значення відображають у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

2. У графі 17 «Кількість» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту.

3. У графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків (грн)» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку, як це передбачено п. 23 розділу IV Порядку заповнення Звіту.

4. У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов'язаними особами - нерезидентами із залученням непов'язаних осіб, відповідно до п.п 39.2.1.5 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу в Звіті (зокрема у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додатку) зазначається інформація щодо такого нерезидента-пов'язаної особи ( код підстави віднесення операції до контрольованої - «015»), Разом з цим, у розділі «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання - продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов'язаною особою.

5. Під час заповнення Інформації про пов'язаність осіб при розкритті інформації за кодом пов'язаності «502» у графах «Розмір володіння», «Володіння: безпосереднє/опосередковане» зазначається інформація стосовно платника податків, який здійснює контрольовані операції.