У зв'язку з технічним збоєм звіти з єдиного внеску, по яким сформовано негативну квитанцію №2 13.09.2018 з 9.30 по 16.55, потребують додаткової обробки. Просимо платників повторно надати такі звіти для коректної обробки.

Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Продаж вживаних технічно складних побутових товарів: чи буде звільнено «спрощенця» від застосування РРО

Варто нагадати, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим та розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) встановлено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Таким чином, при здійсненні торгівлі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.

Подайте заяву, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування

Прилуцька ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування підприємцями-платниками єдиного податку подається до територіального органу ДФС за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

Отож, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу 2018 року, необхідно до 20 вересня 2018 року включно подати заяву.

Сімейне фермерське господарство: останні зміни

У Прилуцькій ОДПІ повідомили. 15 серпня 2018 року набрав чинності Закон України від 10.07.2018 № 2497 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі - Закон № 2497), яким, зокрема, внесено зміни до пункту 291.4 Податкового кодексу України.

Змінами встановлено, що фізичні особи, які організували фермерське господарство, можуть зареєструватись фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадити господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовувати працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи можуть бути лише члени її сім'ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства має становити не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Крім того, Законом № 2497 внесено зміни до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема передбачено пільговий порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.

Закон № 2497-VIII опубліковано 14.08.2018 в газеті «Голос України» № 150.

Роздрібна торгівля пивом: особливості проведення розрахункових операцій

У Прилуцькій ОДПІ розповіли. Оскільки пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб'єктам господарювання, для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов'язковим обладнанням місця торгівлі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО). Отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, не передбачено.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках зобов'язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Нагадаємо: відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно зі статтею 1 Закону № 481 пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб'єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються, зокрема адреса місця торгівлі, перелік РРО, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

До 20 вересня за лісові землі платникам необхідно подати податкові декларації з плати за землю

Прилуцька ОДПІ нагадує, що з 15.08.2018 року набрав чинності Закон України від  10.07.2018 № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Цим Законом внесені зміни  до статті 273 «Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження) земельним податком», відповідно до яких лісові землі підлягають оподаткуванню земельним податком.

З метою дотримання вимог законодавства, суб'єкти господарювання, у яких в користуванні є зазначені вище земельні ділянки, повинні подати податкові декларації з плати за землю (земельний податок).

Відповідно до статті 286 Податкового кодексу, у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування, декларації з плати за землю подаються юридичними особами протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Отже, вперше декларування земельного податку за лісові землі, що використовуються для ведення лісового господарства, юридичні особи повинні здійснити шляхом подання податкових декларацій (звітних, уточнюючих) не пізніше 20 вересня поточного року за період, починаючи з 15.08.2018 року.

Водночас, звертаємо увагу, що ставки земельного податку визначаються рішеннями місцевих рад (міських, селищних, сільських) та об'єднаних територіальних громад.

Де можна ознайомитись з реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ

Прилуцька ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 5 розд. ІІ Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326, Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua/reestr) відповідно до вимог ПКУ.

Підприємці - платники єдиного податку зобов'язані зберігати первинні документи не менше трьох років

Згідно з ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Норми п. 297.3 ст. 297 ПКУ не поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз'яснення у категорії 107.11).

Звіт про контрольовані операції за 2017 рік необхідно подати до 1 жовтня 2018 року

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Засади визначення операцій контрольованими зазначені у п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 зі змінами і доповненнями (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0187-16).

Отже, платникам податків, які здійснювали контрольовані операції у 2017 році, необхідно подати звіт про контрольовані операції до органів фіскальної служби до 1 жовтня 2018 року.

Начальник Прилуцького управління

ГУ ДФС у Чернігівській області  В.Вертипорох