ДФС: Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку не застосовуватимуться
Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків.
Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якій наразі знаходиться на підписі у Президента України.
Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.
Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних вважаються своєчасно зареєстрованими.
Детальна інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин": http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72294.html .
За реалізацію складної побутової техніки без РРО передбачено штрафні санкції
Застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) для підприємців, які реалізують складну побутову техніку, є обов'язковою умовою. Про це вкотре нагадують фахівці Головного управління ДФС у Чернігівській області. Застосовувати РРО зобов'язані суб'єкти господарювання, які здійснюють:
• розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
• операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. грн.
Платники єдиного податку першої — третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов'язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Зазначена норма не залежить від обсягу доходу. Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі № 1023. Так, п. 25¹ ст. 1 Закону № 1023 визначено, що технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та ін.), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк. Постановою № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - Перелік), який містить вісім груп товарів. Щодо можливостей не застосування РРО товарів, які входять до зазначеного переліку та були у використанні, в т.ч. мобільних телефонів, побутової техніки, фізособам – підприємцям – платникам ЄП зазначаємо, що Перелік не передбачає винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні. Якщо на господарському об'єкті підприємця - платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов'язковим застосування РРО, так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об'єкті товарів.
На часі питання сплати земельного податку та податку на нерухоме майно
Про особливості їх справляння у 2017 році розповіла начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області Світлана Волкова.
Земельний податок
Так, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації, що встановлюється відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Хто має пільги по сплаті земельного податку
Податковим кодексом визначено ряд пільгових категорій громадян, які звільняються від сплати податку.
Серед них пенсіонери (за віком), інваліди першої та другої групи, громадяни, що виховують 3 і більше дітей віком до 18 років, ветерани війни, учасники АТО, фізичні особи, постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін.
Таке звільнення поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
Наприклад,
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара.
Ставки земельного податку
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Податок на нерухоме майно
Що стосується податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової нерухомості.
База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Для житлової нерухомості передбачені наступні пільги
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
У 2015 році місцевим органам самоврядування Податковим кодексом України було надано право збільшувати ці розміри. Так, по м. Чернігову у 2015 році була встановлена пільга по житловій нерухомості у розмірі – 80 кв.м. для квартир та 150 кв.м. для будинків. У 2016 році таке право було скасовано.
Ставки податку на нерухомість
Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, встановлюються за рішенням місцевих органів влади залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
За наявності у власності платника об'єкта (об'єктів) оподаткування житлової нерухомості , загальна площа якого (яких) перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку) сума податку збільшується на 25 тис.грн. за кожний такий об'єкт.
Крім цього органи місцевого самоврядування мають право для власників нерухомості – фізичних осіб встановлювати додаткові пільги, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
У яких випадках пільги для фізичних осіб не надаються:
- об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Якщо виникли розбіжності
Слід зазначити, що платники земельного податку та податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
• об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
• розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
• права на користування пільгою із сплати податку;
• розміру ставки податку;
• нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку.
Мешканець Чернігівщини використав автомобіль, як схованку для білоруських цигарок
У пункті пропуску «Сеньківка» співробітники Чернігівської митниці ДФС спільно з прикордонниками виявили приховані цигарки в автомобілі, на якому 47-річний громадянин нашої держави прямував з Білорусі в Україну.
Схованки знайшли при здійсненні митного контролю під час спільного прикордонно-митного огляду. За допомогою ендоскопу (технічний засіб митного контролю) побачили, що у конструктивних порожнинах правої і лівої частини заднього бамперу автомобіля «VW PASSAT» знаходяться зайві предмети. Це були приховані від митного контролю 100 пачок тютюнових виробів білоруського виробництва.
Митниками складено протокол за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю». Згідно санкцій даної статті, на порушника очікує штраф у розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення та їх конфіскація, а також конфіскація транспортного засобу зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувався для переміщення даних предметів через митний кордон України. Рішення по даній справі прийматиме суд.
У Чернігівській митниці ДФС повідомили, що протягом першого півріччя припинено 451 порушення митних правил. Загальна вартість предметів правопорушення перевищила 55 млн. гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість виявлених порушень зросла на 136 справ, а вартість предметів правопорушення – на 34,8 млн. гривень.
Серед предметів, що затримані протягом шести місяців, переважають промислові товари, сировина й матеріали - 50,3 млн. гривень. Вартість транспортних засобів, що стали об'єктами правопорушень, перевищує 3,3 млн. гривень, а валютних цінностей - 1,3 млн. гривень. Продовольчих товарів та сільгосппродукції затримано на 66 тис. гривень.
Співробітниками митниці виявлено 39 фактів незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин, направлено до правоохоронних органів 12 повідомлень про протиправні діяння за ст. 305 КК України. Ще за 27 фактами складені протоколи про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України. У порушників вилучено 569 пігулок психотропної та наркотичної дії, що мають обмеження до переміщення через кордон, а також прекурсори.
Протягом першого півріччя поточного року спостерігається значне збільшення надходжень по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Так, за 6 місяців по Чернігівській області надходження єдиного внеску склали понад 1,5 млрд. грн., що більш як на 406 млн. грн. або на 36,5 відс. перевищує минулорічні показники.
Як пояснили в управлінні податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області, таке зростання пов'язане із суттєвим збільшенням з 01 січня 2017 року розмірів соціальних стандартів, а саме зростання розміру мінімальної зарплати (з 1378 до 3200 грн.), а також змінами, внесеними до законодавства по єдиному внеску.
На 3,4 млрд. гривень поповнилися бюджети за рахунок сплати податків на Чернігівщині
У Головному управлінні ДФС в області повідомили, що у січні-червні 2017 року до бюджетів усіх рівнів сплачено більше 3,4 млрд. грн. податків і зборів.
До державного бюджету надійшло майже 1,6 млрд. грн., у порівнянні до відповідного періоду 2016 року приріст сплачених сум склав 28 відс. або 349 млн. гривень. Таке зростання спостерігається в основному за рахунок збільшення надходжень податку на додану вартість (у 1,5 рази або на 176 млн. грн.), податку на доходи фізичних осіб та військового збору (у 1,4 рази або на 137 млн. грн.).
До місцевих бюджетів усіх рівнів сплачено понад 1,8 млрд. гривень. До рівня січня-червня минулого року надходження зросли на 33 відс. або на 455 млн. гривень. Збільшення доходів територіальних громад відбулося за рахунок приросту сплати податку на доходи фізичних осіб (у 1,4 рази або на 350 млн. грн.), земельного податку (у 1,3 рази або на 58 млн. грн.), єдиного податку (у 1,5 рази або на 79 млн. грн.).
Значні суми податків у місцеві бюджети сплачують організації та установи сфери державного управління, освіти, культури та охорони здоров'я (четверту частину всіх надходжень – 479 млн. грн.), сільськогосподарські підприємства (19 відс. доходів бюджетів – 341 млн. грн.), промислові підприємства (15 відс. або 275 млн. грн.). Підприємства торгівлі та громадського харчування забезпечують лише 8,5 відс. доходів місцевих бюджетів (152 млн. грн.), лісогосподарські підприємства – 3 відс. (60 млн. грн.), будівельні організації – 1,5 відс. (26 млн. грн.).
Єдиного внеску на загальнодержавне обов'язкове соціальне страхування сплачено 1,5 млрд. грн., що на 37 відс. або 406 млн. грн. більше минулорічного періоду.
Податкова накладна заблокована? Перелік документів необхідних для врахування таблиці даних платника податків
Прилуцька ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних починаючи з 01.07.2017, реєстрація таких накладних може бути зупинена.
Платники податків у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, крім вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування затвердженого наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym.../j1312301.arj).
Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Водночас для зручності платників податків та з метою оперативного та всебічного розгляду поданих таблиць податківці просять одночасно надсилати до контролюючого органу скановані копії документів, які підтверджують наявність власних/орендованих приміщень, власних/орендованих виробничих потужностей, власних/орендованих земельних ділянок, наявність найманого персоналу власного/за сумісництвом, інформацію щодо доходу від проведення діяльності за попередній період, залишку готової продукції та залишку сировини на останню звітну дату.
Скановані копії документів можна надіслати через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника».
Факти заниження земельного податку підприємствами Чернігівської області встановили співробітники фіскальної служби
Під час здійснення контрольно-перевірочних заходів співробітники управління аудиту Головного управління ДФС у Чернігівській області виявили ряд підприємств, які, ігноруючи рішення органів місцевого самоврядування про підвищення ставок земельного податку, продовжували сплачувати даний податок за старими ставками.
Дані суб'єкти господарювання, намагаючись ухилитися від сплати податків, натомість отримали додатково нараховані штрафні санкції на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання (25 відс. - за порушення, вчинене вперше, 50 відс. - за повторне порушення з цього податку протягом 1095 днів)
За результатами злагодженої роботи структурних підрозділів ГУ ДФС у Чернігівській області на сьогодні вже виявлено не один такий випадок та донараховано земельного податку на суму понад 1 млн. гривень.
Робота у цьому напрямку буде тривати доки не буде досягнуто 100-відсоткового надходження земельного податку.
Головне управління ДФС у Чернігівській області неодноразово наголошувало про зміни до Податкового кодексу України у частині застосування штрафних санкцій, які набули чинності з 01.01.2017 року. Проте, як зазначили в управлінні аудиту, не всі платники, що здійснюють контрольовані операції, дотрималися вимог законодавства.
У липні один з таких фактів було зафіксовано під час проведення документальної планової перевірки підприємства. Незважаючи на те, що фіскальний орган (відповідним листом) повідомляв платника про те, що у поданому ним звіті про контрольовані операції не відображені самі операції, останній проігнорував це повідомлення.
Необхідний звіт підприємство надало податківцям лише за день до початку документальної планової перевірки. Звіт про контрольовані операції за 2015 рік, який «терміново» направили до фіскальної служби, був позначений приміткою «Уточнюючий» та містив необхідну інформацію. Проте, розмір штрафних санкцій за 135 днів прострочення вже значно «виріс». На даний час, відповідно до норм визначених абзацом третім п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України, підприємству необхідно сплатити до бюджету 164 тисячі гривень штрафу.
Нагадуємо, що з 01.01.2017 п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України доповнено новим абзацом, згідно якого несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 ст. 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у розмірі: одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Протягом півріччя до місцевих бюджетів спрямовано 1,8 млрд. гривень від сплати податків
Про це повідомили у Головному управлінні ДФС в області. Загальна сума коштів, що надійшли протягом півріччя до бюджетів усіх рівнів перевищила 3,4 млрд. гривень, з них: 1,6 млрд. грн. надійшло до державного бюджету та понад 1,8 млрд. грн. - до місцевих бюджетів усіх рівнів.
У порівнянні до січня-червня минулого року надходження до місцевих бюджетів зросли на 33 відс. або на 455 млн. гривень. Збільшення доходів територіальних громад відбулося за рахунок приросту сплати податку на доходи фізичних осіб (у 1,4 рази або на 350 млн. грн.), земельного податку (у 1,3 рази або на 58 млн. грн.), єдиного податку (у 1,5 рази або на 79 млн. грн.).
Значні суми податків у місцеві бюджети сплачують організації та установи сфери державного управління, освіти, культури та охорони здоров'я (четверту частину всіх надходжень – 479 млн. грн.), сільськогосподарські підприємства (19 відс. доходів бюджетів – 341 млн. грн.), промислові підприємства (15 відс. або 275 млн. грн.). Підприємства торгівлі та громадського харчування забезпечують лише 8,5 відс. доходів місцевих бюджетів (152 млн. грн.), лісогосподарські підприємства – 3 відс. (60 млн. грн.), будівельні організації – 1,5 відс. (26 млн. грн.).
Керівникам неприбуткових установ та організацій
На численні запити Державна фіскальна служба України надає роз'яснення щодо включення комунальних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено порядок та умови, у разі дотримання яких неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації) не є платниками податку на прибуток підприємств. Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру у разі їх відповідності зазначеним вище вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу.
Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема таких видів:
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва (стаття 63 ГКУ).
Відповідно до статті 52 ГКУ некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 ГКУ забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Статтею 53 ГКУ передбачено, що некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених ГКУ та іншими законами.
У разі якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГКУ та інших законів, якими регулюється підприємництво.
Детально із роз'ясненням ДФС та Методичними рекомендаціями щодо державної реєстрації права господарського відання та права оперативного управління, схвалені Рішенням колегії Державної реєстраційної служби України 11 грудня 2012 року можна ознайомитись за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/303550.html.
Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування
Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622.
Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.
У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).
Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567.
Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
На сьогодні підприємства, які використовували схеми ухилення від оподаткування, не мають змоги зареєструвати податкові накладні
На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.
«Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.
Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.
При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.
«Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.
Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.
Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.
«Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.
Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/ofitsiyni-zahodi-/4053.html
З 20 липня 2017 року змінено номер сервісу "Пульс"
Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб'єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім'я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб'єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім'я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов'язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов'язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.
Як новоствореному платнику податків стати на облік в органах ДФС
Прилуцька ОДПІ повідомляє, що після внесення відомостей про реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі – ФОП) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відповідні відомості передаються до ДФС України у день проведення реєстраційної дії (пункт 2 статті 13 Закону України від 15.05.2003 №755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») для взяття на облік як платника податків та як страхувальника-платника ЄСВ.
Взаємодія між органами ДФС та ЄДР здійснюється відповідно до наказу Мінюсту та Мінфіну України від 18.03.2016 №759/5/371 «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України». На даний час інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами ДФС здійснюється у робочий час з інтервалом не більше ніж 2 години.
Взяття на облік юридичних осіб та ФОП як платників податків та як платників ЄСВ здійснюється на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію створення юридичної особи та державну реєстрацію ФОП у день отримання таких відомостей.
Дані про взяття на облік юридичних осіб та ФОП у контролюючих органах передаються до ЄДР у день взяття їх на облік.
Взяття на облік юридичних осіб та ФОП як платників податків та як платників єдиного внеску в контролюючих органах підтверджується відомостями, що оприлюднені на порталі електронних сервісів Мін'юсту.
Начальник Прилуцької ОДПІ В.В. Вертипорох