С.Піски розташоване на захід від Бахмача на відстані 14 км. До 1881 року землі с. Пісок належали поміщикові Кочубею, що жив в с. Тиниця. Поміщик мав до скасування кріпосного права 710 десяти землі, невеликий цукровий завод і цегельню, яка виробляла цеглу для потреб заводу. Після падіння кріпацтва, поміщик сам звелів їх розібрати, оскільки селяни більше не бажали працювати задарма.

З переказів відомо, що першим поселенцем на території сьогоднішнього села Піски, був ремісник-ткач на прізвище Піскун. Від цього пішла теперішня назва населеного пункту.

Інша версія назви села полягає в тому, що землі на які поселилися люди є краєм курінських пісків.

В 1862 році в селі була зведена дерев"яна Свято – Казанська церква.

До 1917 року село належало до Стрільницької волості Борзнянського повіту.

В 1918 році в село прийшла Радянська влада. Перша партійна організація була створена в 1931 році, її організатором був Л.К.Короткевич .

В 1929 році при допомозі робітників - комуністів з м. Бахмача в селі виник колгосп "Новий світ" до якого записалося 57 чоловік.

В 1936 році в селі було створено 2 колгоспи: "Перемога" – головою колгоспу був Кирлиця Денис Пимонович, та "Хлібороб" - головою колгоспу був Вайло Олександр Данилович.

В 1946 році колгоспи з"єднали в один під назвою ім.Куйбишева, який очолив Петро Оврамович Демченко і керував до 1974 року.

З 1974 р. до 1998 р. колгоспом почав керувати Сидоренко Василь Якович.

З 1998 р. до 2000р. господарство очолював Яременко Віктор Іванович.

З 2000 р. КСП ім.Куйбешева реорганізовано в ПСП «Пісківське», яким керує Колоша В.П.

В 1975 році була побудована Пісківська восьмирічна школа.

В 1981 році в селі відкрилася залізнична зупинка " Старий Луг".